удзяўбці́ сов.

1. (одолеть, долбя) продолби́ть;

уме́рзла так, што не ўдзяўбці́ — промёрзло так, что не продолби́ть;

2. (ударить клювом) клю́нуть, долбану́ть;

3. перен., разг. (втолковать) вдолби́ть;

у. ў галаву́ — вдолби́ть (втемя́шить) в го́лову

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)