уцячы́ I сов. втечь; см. уцяка́ць I

уцячы́ II сов.

1. убежа́ть; удра́ть;

хло́пчык уцёк з до́му — ма́льчик убежа́л и́з дому;

2. (скрыться) убежа́ть;

за́яц уцёк у лес — за́яц убежа́л в лес;

3. (из ссылки, тюрьмы и т.п.) убежа́ть, бежа́ть; уйти́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)