ухапі́ць сов.
1. ухвати́ть, схвати́ть;
у. за рука́ў — ухвати́ть за рука́в;
2. разг. (захватить в своё пользование) ухвати́ть; урва́ть;
3. перен. улови́ть, ухвати́ть;
мы адра́зу ж ~пі́лі яго́ ду́мку — мы сра́зу же улови́ли (ухвати́ли) его́ мысль;
4. разг. (наскоро съесть чего-л.) перехвати́ть;
5. разг. упра́виться, успе́ть;
рабо́ты шмат, за дзень не ўхо́піш — рабо́ты мно́го, за день не упра́вишься
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)