убі́ць сов.

1. вбить, вколоти́ть;

2. (воткнуть) вонзи́ть;

3. (землю, дорогу и т.п.) утрамбова́ть, уката́ть; (ногами — ещё) утопта́ть;

4. перен., разг. (втолковать) вдолби́ть;

5. перен. (о времени) уби́ть, потра́тить;

у. два дні — уби́ть (потра́тить) два дня;

у. сабе́ ў галаву́ — вбить себе́ в го́лову;

у. клін — вбить клин;

у. у галаву́ — (каму) вбить в го́лову (кому);

што ўбіў, то ўе́хаўпосл. не подстегнёшь, не пое́дешь

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)