убарані́ць сов., разг.
1. защити́ть, оборони́ть;
2. убере́чь;
не ўбарані́лі дзіця́ ад прасту́ды — не уберегли́ ребёнка от просту́ды;
у. ад пажа́ру — убере́чь от пожа́ра;
у. ад сме́рці — убере́чь от сме́рти
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)