убарані́ць сов., разг.

1. защити́ть, оборони́ть;

2. убере́чь;

не ўбарані́лі дзіця́ ад прасту́ды — не уберегли́ ребёнка от просту́ды;

у. ад пажа́ру — убере́чь от пожа́ра;

у. ад сме́рці — убере́чь от сме́рти

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)