тану́ць несов., в разн. знач. тону́ть; (погибать, погрузившись в воду — ещё) утопа́ть;

т. у мо́ры — тону́ть (утопа́ть) в мо́ре;

т. у спра́вах — тону́ть в дела́х;

гудкі́ тану́лі ў по́свістах завіру́хі — гудки́ тону́ли в сви́сте мете́ли;

ду́мка а́ўтара тану́ла ў падрабя́знасцях — мысль а́втора тону́ла в подро́бностях

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)