тану́ць несов., в разн. знач. тону́ть; (погибать, погрузившись в воду — ещё) утопа́ть;
т. у мо́ры — тону́ть (утопа́ть) в мо́ре;
т. у спра́вах — тону́ть в дела́х;
гудкі́ тану́лі ў по́свістах завіру́хі — гудки́ тону́ли в сви́сте мете́ли;
ду́мка а́ўтара тану́ла ў падрабя́знасцях — мысль а́втора тону́ла в подро́бностях
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)