струме́нь м.
1. струя́ ж., пото́к;
~нямі сцяка́е вада́ — стру́ями (пото́ками) стека́ет вода́;
паве́траны с. — возду́шная струя́;
2. перен. струя́ ж.;
улі́ць све́жы с. у рабо́ту — влить све́жую струю́ в рабо́ту;
○ бабро́вы с. — фарм. бобро́вая струя́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)