струме́нь м.

1. струя́ ж., пото́к;

~нямі сцяка́е вада́ — стру́ями (пото́ками) стека́ет вода́;

паве́траны с. — возду́шная струя́;

2. перен. струя́ ж.;

улі́ць све́жы с. у рабо́ту — влить све́жую струю́ в рабо́ту;

бабро́вы с.фарм. бобро́вая струя́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)