спадаро́жнік м.

1. в разн. знач. спу́тник; попу́тчик;

мае́ ~кі — мои́ спу́тники (попу́тчики);

спадаро́жнік жыцця́ — спу́тник жи́зни;

2. (о небесных телах) спу́тник;

шту́чны спадаро́жнік Зямлі́ — иску́сственный спу́тник Земли́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)