спадаро́жнік м.
1. в разн. знач. спу́тник; попу́тчик;
мае́ ~кі — мои́ спу́тники (попу́тчики);
спадаро́жнік жыцця́ — спу́тник жи́зни;
2. (о небесных телах) спу́тник;
шту́чны спадаро́жнік Зямлі́ — иску́сственный спу́тник Земли́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)