схапі́цца сов.

1. (взяться рукой) схвати́ться, ухвати́ться;

дзіця́ ~пі́лася за ма́тчыну суке́нку — ребёнок ухвати́лся за пла́тье ма́тери;

2. (вступить в борьбу, спор) схвати́ться, сцепи́ться; (в бою, игре — ещё) срази́ться;

~пі́ліся ду́жацца — схвати́лись боро́ться;

3. (о вяжущих, клейких веществах) схвати́ться;

4. разг., см. спахапі́цца;

с. за галаву́ — схвати́ться за́ голову

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)