разлажы́ць I сов.
1. в разн. знач. разложи́ть; (костёр — ещё) развести́;
р. тава́р — разложи́ть това́р;
р. крэ́сла-ло́жак — разложи́ть кре́сло-крова́ть;
р. стра́ту памі́ж усі́мі ўдзе́льнікамі — разложи́ть убы́ток ме́жду все́ми уча́стниками;
р. аго́нь — разложи́ть (развести́) ого́нь;
2. прост. (разбить, критикуя) расчихво́стить;
3. (на составные части, элементы) разложи́ть;
р. ваду́ на кісларо́д і вадаро́д — разложи́ть во́ду на кислоро́д и водоро́д;
р. лік на мно́жнікі — разложи́ть число́ на мно́жители
разлажы́ць II сов. (дезорганизовать) разложи́ть;
р. а́рмію праці́ўніка — разложи́ть а́рмию проти́вника
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)