прызна́ць сов., в разн. знач. призна́ть; (прийти к заключению — ещё) найти́;

п. ура́д — призна́ть прави́тельство;

п. маладо́га пісьме́нніка — призна́ть молодо́го писа́теля;

п. сваю́ памы́лку — призна́ть свою́ оши́бку;

п. здаро́вым — призна́ть (найти́) здоро́вым

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)