прыні́зіцца сов.

1. прини́зиться;

з ча́сам ха́та яшчэ́ больш ~зілася — со вре́менем изба́ ещё бо́льше прини́зилась;

2. прини́зиться, уни́зиться;

гэ́ты чалаве́к ніко́лі не п.э́тот челове́к никогда́ не прини́зится (уни́зится)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)