прыні́зіцца сов.
1. прини́зиться;
з ча́сам ха́та яшчэ́ больш ~зілася — со вре́менем изба́ ещё бо́льше прини́зилась;
2. прини́зиться, уни́зиться;
гэ́ты чалаве́к ніко́лі не п. — э́тот челове́к никогда́ не прини́зится (уни́зится)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)