прыня́ць сов., в разн. знач. приня́ть; (унести — ещё) убра́ть;
п. тава́р — приня́ть това́р;
п. спра́вы — приня́ть дела́;
п. у інстыту́т — приня́ть в институ́т;
п. дэлега́цыю — приня́ть делега́цию;
п. хво́рага — приня́ть больно́го;
п. пастано́ву — приня́ть постановле́ние;
п. абавяза́цельствы — приня́ть обяза́тельства;
п. міксту́ру — приня́ть миксту́ру;
п. за адзі́нку — приня́ть за едини́цу;
п. упра́ва — приня́ть впра́во;
студэ́нта ~нялі́ за наста́ўніка — студе́нта при́няли за учи́теля;
п. ме́ры — приня́ть ме́ры;
п. падда́нства — приня́ть по́дданство;
п. са стала́ — убра́ть (приня́ть) со стола́;
◊ п. (блі́зка) да сэ́рца — приня́ть (бли́зко) к се́рдцу;
п. пад ува́гу — приня́ть во внима́ние; взять в расчёт;
п. у разлі́к — приня́ть в расчёт;
п. у штыкі́ — приня́ть в штыки́;
п. эстафе́ту — приня́ть эстафе́ту;
п. по́зу — при́нять по́зу
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)