прэч
1. нареч. (в сторону) прочь;
ён шпа́рка пайшо́ў п. ад мяне́ — он бы́стро пошёл прочь от меня́;
2. межд. прочь, доло́й; вон;
п. з вачэ́й маі́х! — прочь (доло́й) с глаз мои́х!;
◊ ру́кі п.! — ру́ки прочь!
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)