прэч

1. нареч. (в сторону) прочь;

ён шпа́рка пайшо́ў п. ад мяне́ — он бы́стро пошёл прочь от меня́;

2. межд. прочь, доло́й; вон;

п. з вачэ́й маі́х! — прочь (доло́й) с глаз мои́х!;

ру́кі п.! — ру́ки прочь!

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)