прасве́т, -ту м., в разн. знач. просве́т;
у ~ве́це памі́ж дрэ́вамі — в просве́те ме́жду дере́вьями;
паго́ны з двума́ ~тамі — пого́ны с двумя́ просве́тами;
на п. глядзе́ць, разгля́дваць — на просве́т смотре́ть, разгля́дывать;
◊ не ба́чыць ~ту — не ви́деть просве́та
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)