прасту́каць сов.

1. в разн. знач. просту́кать;

п. тэкст запі́скі — просту́кать текст запи́ски;

п. хво́раму гру́дзі — просту́кать больно́му грудь;

па калідо́ры не́хта ~каў абца́самі — по коридо́ру кто́-то просту́кал каблука́ми;

2. простуча́ть;

п. малатко́м уве́сь дзень — простуча́ть молотко́м весь день

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)