прасту́каць сов.
1. в разн. знач. просту́кать;
п. тэкст запі́скі — просту́кать текст запи́ски;
п. хво́раму гру́дзі — просту́кать больно́му грудь;
па калідо́ры не́хта ~каў абца́самі — по коридо́ру кто́-то просту́кал каблука́ми;
2. простуча́ть;
п. малатко́м уве́сь дзень — простуча́ть молотко́м весь день
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)