прамя́ць сов.
1. промя́ть;
п. каня́ — промя́ть ло́шадь;
2. разг. промя́ть;
п. но́гі — промя́ть но́ги
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)