праці́ўнік м., в разн. знач. проти́вник;

~кі раззбрае́ння — проти́вники разоруже́ния;

баксёр ху́тка спра́віўся з ~кам — боксёр бы́стро справи́лся с проти́вником;

вы́біць ~ка з ако́паў — вы́бить проти́вника из око́пов;

на пляча́х ~кавоен. на плеча́х проти́вника

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)