пагуля́ць сов.

1. в разн. знач. погуля́ть;

п. па го́радзе — погуля́ть по го́роду;

дзе́цям дазво́лілі п. да ве́чара — де́тям разреши́ли погуля́ть до ве́чера;

п. на вясе́ллі — погуля́ть на сва́дьбе;

2. в др. знач. поигра́ть;

п. у тэ́ніс — поигра́ть в те́ннис;

п. з ля́лькай — поигра́ть с ку́клой

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)