навалачы́ сов., разг.

1. (принести в несколько приёмов) наволо́чь, натащи́ть;

2. (надеть) натяну́ть;

3. безл. (заволакивая, закрыть) наволо́чь, затяну́ть;

на не́ба хмар ~лакло́ — на не́бо туч наволокло́; не́бо ту́чами затяну́ло

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)