насі́ць несов., в разн. знач. носи́ть;
н. цэ́глу — носи́ть кирпи́ч;
ма́ці насі́ла касцу́ абе́д — мать носи́ла косцу́ обе́д;
н. касцю́м — носи́ть костю́м;
н. про́звішча — носи́ть фами́лию;
н. дзіця́ — (о беременной женщине) носи́ть ребёнка;
н. бараду́ — носи́ть бо́роду;
н. зва́нне — носи́ть зва́ние;
н. жало́бу — носи́ть тра́ур;
дзе цябе́ но́сіць? — где тебя́ но́сит?;
◊ н. збро́ю — носи́ть ору́жие;
н. на рука́х — носи́ть на рука́х;
за пляча́мі не н. — в тя́гость не бу́дет; карма́н не дерёт;
чэ́рці но́сяць — че́рти но́сят (нелёгкая но́сит);
н. у рэ́шаце ваду́ — носи́ть решето́м во́ду;
чуць (ледзь) но́гі но́сяць — едва́ (е́ле) но́ги но́сят;
паку́ль но́гі но́сяць — пока́ но́ги но́сят;
да пары́ збан ваду́ но́сіць — погов. пова́дился кувши́н по́ воду ходи́ть, там ему́ и го́лову сломи́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)