лі́нія ж., в разн. знач. ли́ния; (граница, предел — ещё) черта́;
перпендыкуля́рная л. — перпендикуля́рная ли́ния;
чыгу́начная л. — железнодоро́жная ли́ния;
перадава́я л. — передова́я ли́ния;
л. падзе́лу — ли́ния разде́ла;
л. палёту ку́лі — ли́ния полёта пу́ли;
генера́льная л. — генера́льная ли́ния;
право́дзіць лі́нію — проводи́ть ли́нию;
л. паво́дзін — ли́ния поведе́ния;
○ аўтаматы́чная л. — автомати́ческая ли́ния;
дэмаркацы́йная л. — демаркацио́нная ли́ния;
ко́нтурная л. — ко́нтурная ли́ния;
ло́маная л. — мат. ло́маная ли́ния;
л. агню́ — ли́ния огня́;
чырво́ная л. — архит. кра́сная ли́ния;
◊ ве́сці (гнуць) сваю́ лі́нію — вести́ (гнуть) свою́ ли́нию;
ісці́ па лі́ніі найме́ншага супраціўле́ння — идти́ по ли́нии наиме́ньшего сопротивле́ния
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)