ле́гчы сов., в разн. знач. лечь; (умереть; покрыть собой что-л. — ещё) пасть;

л. на кана́пу — лечь на дива́н;

снег лёг на зямлю́ — снег лёг на зе́млю;

учо́ра я лёг по́зна — вчера́ я лёг по́здно;

л. ў пасце́ль — лечь в посте́ль;

на бало́та лёг тума́н — на боло́то пал тума́н;

снара́ды ляглі́ па той бок ракі́ — снаря́ды легли́ по ту сто́рону реки́;

кло́пат лёг на яго́ — забо́та легла́ на него́;

самалёт лёг на курс — самолёт лёг на курс;

ён лёг у апо́шнім баі́ — он лёг (пал) в после́днем бою́;

л. ў дрэ́йф — лечь в дрейф;

л. касцьмі́ — лечь костьми́;

л. на душу́ — лечь на́ душу;

л. на сэ́рца — лечь на се́рдце;

л. ў асно́ву — лечь в осно́ву;

л. ў зямлю́ (у магі́лу) — лечь в зе́млю (в моги́лу);

л. пад нож — лечь на опера́цию;

ка́менем л. — ка́мнем лечь

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)