ле́гчы сов., в разн. знач. лечь; (умереть; покрыть собой что-л. — ещё) пасть;
л. на кана́пу — лечь на дива́н;
снег лёг на зямлю́ — снег лёг на зе́млю;
учо́ра я лёг по́зна — вчера́ я лёг по́здно;
л. ў пасце́ль — лечь в посте́ль;
на бало́та лёг тума́н — на боло́то пал тума́н;
снара́ды ляглі́ па той бок ракі́ — снаря́ды легли́ по ту сто́рону реки́;
кло́пат лёг на яго́ — забо́та легла́ на него́;
самалёт лёг на курс — самолёт лёг на курс;
ён лёг у апо́шнім баі́ — он лёг (пал) в после́днем бою́;
○ л. ў дрэ́йф — лечь в дрейф;
◊ л. касцьмі́ — лечь костьми́;
л. на душу́ — лечь на́ душу;
л. на сэ́рца — лечь на се́рдце;
л. ў асно́ву — лечь в осно́ву;
л. ў зямлю́ (у магі́лу) — лечь в зе́млю (в моги́лу);
л. пад нож — лечь на опера́цию;
ка́менем л. — ка́мнем лечь
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)