ла́зіць несов., в разн. знач. ла́зить, ла́зать; (ползать — ещё) прост. ело́зить;

л. па дрэ́вах — ла́зить (ла́зать) по дере́вьям;

л. у акно́ — ла́зить в окно́;

л. у кішэ́нь — ла́зить в карма́н;

л. у чужу́ю кватэ́ру — ла́зить в чужу́ю кварти́ру;

дзіця́ ла́зіла па падло́зе — ребёнок ла́зил (ело́зил) по́ полу;

па сло́ва ў кішэ́нь не ла́зіць — за сло́вом в карма́н не ле́зет;

л. па чужы́х кішэ́нях — ла́зить по чужи́м карма́нам

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)