клапо́ўнік м.
1. (род. клапо́ўніку) бот. клопо́вник;
2. (род. клапо́ўніка) прост. (помещение или мебель, в которых развелось много клопов) клопо́вник
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)