боб (род. бо́бу) м., мн. нет

1. (огородное растение) бобы́ мн.;

2. (плод этого растения) боб;

нае́сціся жале́знага бо́бу — запасти́сь терпе́нием, прояви́ть упо́рство;

хто ў б., хто ў гаро́х — кто в лес, кто по дрова́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)