імча́ць
1. (schnell, mit Wíndeseile) fáhren* vt [bríngen* vt]; tréiben* vt, dahíntreiben* vt, jágen vt (гнаць – пра вецер і г. д.);
2. гл імчацца
Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс)