Verbum

тон м.

1. Ton m -(e)s, Töne; Tónart f -, -en (танальнасць);

2. (колер, адценне) Tönung f -, -en;

◊

зні́зіць тон séinen Ton mäßigen, éinen beschéideneren Ton ánschlagen*;

задава́ць тон den Ton ángeben*;

тра́піць [патра́піць] у тон den ríchtigen Ton fínden* [ánschlagen*];

не размаўля́йце са мной такі́м тонам ich verbítte mir díesen Ton;

зялёнага тону in grünem Fárbton