пра́ца
1. (дзейнасць чалавека) Tätigkeit
грама́дская пра́ц öffentliche [geséllschaftliche] Tätigkeit;
2. (служба, работа) Árbeit
жыць сваёй пра́цай von séiner (Hände) Árbeit lében;
разумо́вая пра́ца géistige Árbeit [Tätigkeit], Kópfarbeit
фізі́чная пра́ца phýsische [körperliche] Árbeit;
рабо́тнікі разумо́вай і фізі́чнай пра́цы die manu¦éll und géistig Scháffenden;
пра́ц до́ма Héimarbeit
пато́чная пра́ц Flíeßarbeit
навуко́ва-дасле́дчая пра́ца wíssenschaftliche Fórschungsarbeit;
пісьмо́вая пра́ца schríftliche Árbeit;
пазакла́сная пра́ца áußerunterrichtliche Arbeit;
пазашко́льная пра́ца áußerschulische Árbeit;
падзённая пра́ца Tágelöhnerarbeit
чо́рная пра́ца úngelernte Árbeit;
пра́ца паво́дле кантра́кту Árbeit laut [nach] Vertrág;
пра́ца па на́йму Verdíngung als Lóhnarbeiter;
у су́вязі з перахо́дам на і́ншую пра́цу… mit ánderen Aufgaben betráut…;
узя́цца за пра́цу sich an die Árbeit máchen;
паступі́ць куды-н на пра́цу éingestellt wérden, éine Árbeit ántreten*;
спыні́ць пра́цу die Árbeit éinstellen [níederlegen];
вы́зваліць ад пра́цы von der Árbeit fréistellen;
3. (вынік разумовай працы, твор) Werk
Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс)