Verbum

пацярпе́ць

1. гл. патрываць;

2. (панесці страту і г. д.) (er)léiden* vt;

пацярпе́ць няўда́чу éine Schláppe erléiden*; misslíngen* (пра план, справу і г. д.);

пацярпе́ць стра́ты Verlúste davóntragen*;

пацярпе́ць паражэ́нне éine Níederlage erléiden*;

3. (дапусціць) zúlassen* vt; sich (D) etw. gefállen lássen*;

я гэ́тага не пацярплю́ ich lásse das nicht zu; ich lásse mir das nicht gefállen [bíeten]