знітава́ць, зніто́ўваць
1. (злучыць) verbínden* vt, beféstigen vt, verschráuben vt (балтамі);
2. перан (з’яднаць) éinigen vt, verbínden* vt; zusámmenschweißen vt
Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс)