закаці́ць

1. róllen vt (за што-н, пад што-н hinter, únter A);

2. разм (нанесці ўдар) verábreichen vt, lángen vt;

закаці́ць апляву́ху éine Óhrfeige verpássen, éine lángen [herúnterhauen*];

◊ закаці́ць во́чы die Áugen verdréhen

Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс)