до́ктар м

1. (вучоная ступень) Dóktor m -s, -tóren (скар Dr.);

до́ктар наву́к Dóktor der Wíssenschaften (скар Dr. sc. = scientiae); habilitíerter Dóktor (скар Dr. habíl.);

до́ктар медыцы́нскіх наву́к Dóktor der medizínischen Wíssenschaften (скар Dr. med.);

атрыма́ць ступе́нь до́ктара die Dóktorwürde erhálten*, (sich) habilitíeren;

мець ступе́нь до́ктара наву́к éinen Dóktortitel háben [besítzen*; ínnehaben аддз] habilitíert sein;

2. разм (лекар) Arzt m -es, Ärzte

Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс)