выганя́ць

1. (прагнаць) hinusjagen vt; hinuswerfen* vt; (статак) hinustreiben* vt;

выганя́ць каго-н з памяшка́ння разм j-n ruswerfen* [russchmeißen*];

2. тэх (здабыць перагонам) destilleren vt; brnnen* vt;

выганя́ць спірт Brnntwein brnnen*;

выганя́ць злых ду́хаў böse Gister exorzeren

Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс)