Verbum

tan

[tæn]

1.

v.t. (-nn-)

1) вырабля́ць, дубі́ць ску́ры

2) informal дуба́сіць

2.

v.i.

загара́ць, запаля́цца

3.

n.

1) сьве́тла-руды́ ко́лер; ко́лер зага́ру; зага́р -у m.

2) дубі́льнік -а m.

3) дубо́вая кара́

4) тані́н -у m.

4.

adj.

1) сьве́тла-руды́

2) дубі́льны