проси́ть несов.

1. в разн. знач. прасі́ць;

проси́ть по́мощи прасі́ць дапамо́гі (рату́нку);

проси́ть за бра́та прасі́ць за бра́та;

проси́ть до́рого за ло́шадь разг. прасі́ць до́рага за каня́;

2. (приглашать) прасі́ць, запраша́ць;

3. (милостыню) жабрава́ць;

проси́ть че́стью прасі́ць па-до́браму;

ми́лости про́сим бу́дзьце ласка́вы, калі́ ла́ска;

прошу́ (вас) прашу́ (вас);

прошу́ поко́рнейше прашу́ пако́рна (шчы́ра);

проси́ть руки́ уст. прасі́ць рукі́ (сва́тацца);

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

клі́каць несов.

1. звать, кли́кать, оклика́ть;

к. прахо́жага — звать (кли́кать, оклика́ть) прохо́жего;

2. звать; подзыва́ть, призыва́ть; подма́нивать (голосом);

к. галубо́ў — звать (подзыва́ть, подма́нивать) голубе́й;

3. приглаша́ть, звать;

к. у го́сці — приглаша́ть (звать) в го́сти;

4. (на што) призыва́ть (к чему и на что); звать (к чему и на что); взыва́ть (о чём);

к. на дапамо́гу — призыва́ть (звать) на по́мощь; взыва́ть о по́мощи

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

нужда́ться несов.

1. (быть в бедности) жыць (быць) у няста́чы (бе́днасці, гале́чы); см. нужда́ 2; цярпе́ць няста́чы; (бедствовать) гарава́ць;

он си́льно нужда́ется ён жыве́ ве́льмі бе́дна (у вялі́кай няста́чы);

2. (в ком, чём) мець (адчува́ць) патрэ́бу (у кім, чым), патрабава́ць (каго, чаго); быць жа́дным (каму, чаму);

он нужда́ется в по́мощи ён ма́е (адчува́е) патрэ́бу ў дапамо́зе;

он нужда́ется в куске́ хле́ба ён жадзён куску́ хле́ба;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

протяну́ть сов., в разн. знач. працягну́ць, мног. папраця́гваць; (подать — ещё) пада́ць;

протяну́ть кому́-л. ру́ку працягну́ць (пада́ць) каму́е́будзь руку́;

протяну́ть телефо́нную ли́нию працягну́ць тэлефо́нную лі́нію;

протяну́ть вре́мя працягну́ць час;

протяну́ть но́ту працягну́ць но́ту;

«не хочу́», — протяну́л он «не хачу́», — працягну́ў ён;

э́тот больно́й до́лго не протя́нет разг. гэ́ты хво́ры до́ўга не праця́гне;

протяну́ть но́ги вы́прастаць но́гі; зу́бы сцяць; уздо́ўж ла́ўкі вы́прастацца;

протяну́ть ру́ку (по́мощи) працягну́ць (пада́ць) руку́ (дапамо́гі);

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

тре́бовать несов.

1. патрабава́ць; (настойчиво) вымага́ць; (добиваться) дамага́цца;

тре́бовать по́мощи патрабава́ць дапамо́гі;

тре́бовать объясне́ний патрабава́ць (дамага́цца) тлумачэ́нняў;

он сли́шком мно́го тре́бует ён ве́льмі шмат патрабу́е (вымага́е);

2. (нуждаться в чём-л.) патрабава́ць (чаго); быць патрэ́бным (для каго, для чаго і каму, чаму); мець патрэ́бу (у чым);

э́то де́ло тре́бует большо́го о́пыта гэ́та спра́ва патрабу́е вялі́кага во́пыту;

больно́й тре́бует абсолю́тного поко́я хво́раму (для хво́рага) патрэ́бны абсалю́тны спако́й;

расте́ние тре́бует ухо́да раслі́не патрэ́бен до́гляд, раслі́на патрабу́е до́гляду;

3. (вызывать) выкліка́ць; (звать) зваць; клі́каць;

его́ тре́бует нача́льник яго́ выкліка́е нача́льнік;

меня́ тре́буют домо́й мяне́ клі́чуць (заву́ць) дамо́ў; см. потре́бовать;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

працягну́ць сов.

1. (таща волоком) протащи́ть, проволо́чь, проволочи́ть;

2. протяну́ть, провести́;

п. тэлефо́нную лі́нію — протяну́ть телефо́нную ли́нию;

3. протяну́ть, простере́ть;

п. ру́кі — протяну́ть (простере́ть) ру́ки;

4. (пронести, продвинуть между чем-л.) протащи́ть;

5. протяну́ть;

п. но́ту — протяну́ть но́ту;

6. продли́ть, продо́лжить;

п. заня́ткі — продли́ть (продо́лжить) заня́тия;

7. (удлинить) продо́лжить; продли́ть;

п. ры́су — продо́лжить (продли́ть) черту́;

8. (прожить, просуществовать) протяну́ть;

ён до́ўга не ~ця́гне — он до́лго не протя́нет;

9. (сквозь узкое отверстие) проде́ть;

п. ні́тку — проде́ть ни́тку;

10. разг. (раскритиковать в печати) протяну́ть, продёрнуть, протащи́ть;

11. разг. (заставить принять) протащи́ть;

п. рэзалю́цыю — протащи́ть резолю́цию;

п. руку́ дапамо́гі — протяну́ть ру́ку по́мощи

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ла́ска I ж.

1. ла́ска; не́жность;

ма́тчына л. — матери́нская ла́ска;

2. любе́зность; ми́лость, снисхожде́ние ср.; одолже́ние ср.; благоволе́ние ср.;

ва́ша л. — ва́ша ми́лость;

зрабі́(це) ~ку — сде́лай(те) одолже́ние; окажи́те любе́зность; сде́лай(те) ми́лость, яви́те ла́ску; потруди́тесь! (бу́дьте добры́);

зрабі́ць ~ку — оказа́ть любе́зность; сде́лать одолже́ние;

калі́ л. — пожа́луйста; добро́ пожа́ловать!; ми́лости про́сим;

~ку стра́ціць — впасть в неми́лость; попа́сть в опа́лу, потеря́ть расположе́ние;

з ~кі — (чыёй) по ми́лости (чьей);

з ~кі на паце́ху — здо́рово живёшь; ни за что ни про что;

быць у ~цы — по́льзоваться благоскло́нностью (дове́рием);

скажы́це, калі л. — скажи́те на ми́лость, скажи́те, пожа́луйста;

ці не ма́еце (не бу́дзеце мець) ~ку — не бу́дете ли так любе́зны;

праз ~ку — (каго, чыю) по ми́лости (кого, чьей);

~каю бо́жай — ми́лостью бо́жьей;

з яко́й ~кі? — с како́й ста́ти?;

увайсці́ (убі́цца) у ~ку — приобрести́ благоволе́ние, расположе́ние;

без чужо́й ~кі — без чужо́й по́мощи;

дзя́куй за ~ку — благодарю́ поко́рно!;

до́брая л. — (чыя) до́брая во́ля (чья);

не ў ~цы — не в ми́лости; не в настрое́нии;

прасі́ць ~кі — проси́ть по́мощии́лости);

як ва́ша (твая́ —, яго́) л. как вы (ты, он) изво́лите;

змяні́ць гнеў на ~ку — положи́ть (смени́ть) гнев на ми́лость;

бо́жая л. (во́ля) — а) во́ля бо́жья; б) ми́лость госпо́дня;

выбача́йце, калі — л.! извини́те (прости́те), пожа́луйста;

з. вялі́кай ~кі — (чыёй) по ми́лости (кого, чьей)

ла́ска II ж., зоол. ла́ска

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пада́ць сов., в разн. знач. пода́ть; (в сторону, вперёд, назад — ещё) приня́ть;

п. кні́гу — пода́ть кни́гу;

п. руку́ — пода́ть ру́ку;

п. зая́ву — пода́ть заявле́ние;

п. цягні́к на пе́ршую платфо́рму — пода́ть по́езд на пе́рвую платфо́рму;

ігро́к ке́пска пада́ў мяч — игро́к пло́хо пода́л мяч;

п. кама́нду — пода́ть кома́нду;

рэалісты́чна п. жыццё ў тво́ры — реалисти́чески пода́ть жизнь в произведе́нии;

п. уле́ва — приня́ть вле́во;

руко́й п. — руко́й пода́ть;

не п. ві́ду (вы́гляду) — не пода́ть ви́да;

п. руку́ дапамо́гі — пода́ть ру́ку по́мощи;

п. го́лас — пода́ть го́лос;

век ве́ку пада́сць — изно́су не бу́дет;

п. ду́мку — пода́ть мысль;

п. го́лас — (за каго, што) пода́ть го́лос (за кого, что);

п. пры́клад — пода́ть приме́р

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ката́ть несов.

1. кача́ць;

ката́ть мяч кача́ць мяч;

2. (возить) вазі́ць, ката́ць;

ката́ть кого́-л. в автомоби́ле, на ло́дке вазі́ць (ката́ць) каго́е́будзь у аўтамабі́лі, на ло́дцы;

3. (быстро или много ездить) прост. е́здзіць;

он на па́ре лошаде́й взад и вперёд ката́ет ён на па́ры ко́ней уза́д і ўпе́рад е́здзіць;

4. (придавать округлую форму) кача́ць;

ката́ть из хле́ба ша́рики кача́ць з хле́ба ша́рыкі;

5. (разглаживать при помощи катка, валька) кача́ць;

ката́ть бельё кача́ць бялі́зну;

6. (плющить или вытягивать) техн. кача́ць;

ката́ть листово́е желе́зо кача́ць ліставо́е жале́за;

7. (выделывать из битой шерсти) валі́ць;

ката́ть ва́ленки валі́ць валёнкі;

8. (стремительно, энергично что-л. делать — писать, танцевать и т. д.) перен., прост. (писать) піса́ць, страчы́ць; (танцевать) танцава́ць, скака́ць;

ката́ть дра́мы піса́ць (страчы́ць) дра́мы;

ката́ть трепака́ танцава́ць (скака́ць) трапака́;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

чужы́

1. прил. (принадлежащий другим) чужо́й;

2. прил. (далёкий по духу) чужо́й, чу́ждый;

3. прил. (не родной) чужо́й;

4. прил. (пришлый, незнакомый) чужо́й; чужа́к;

5. в знач. сущ. посторо́нний, чужо́й;

там былі́ ~ы́я — там бы́ли посторо́нние;

з ~ы́х слоў — с чужи́х слов;

з ~ы́х плячэ́й — с чужо́го плеча́;

на ч. кошт — на чужо́й счёт;

е́сці ч. хлеб — есть чужо́й хлеб;

на ~ы́м хле́бе — на иждиве́нии;

жыць ~ы́м ро́зумам — жить чужи́м умо́м;

без ~о́й ла́скі — без чужо́й по́мощи;

загляда́ць у ч. гаршчо́к — загля́дывать в чужо́й горшо́к;

выязджа́ць (е́здзіць) на ~о́й спі́не — выезжа́ть (е́здить) на чужо́й спине́;

у ~ы́х рука́х піро́г вялі́кі — в чужи́х рука́х пиро́г вели́к (большо́й);

~а́я душа́ — цёмны лес — чужа́я душа́ — потёмки;

~ы́мі рука́мі жар заграба́цьпогов. чужи́ми рука́ми жар загреба́ть;

пад ~у́ю ду́дку скака́цьпогов. под чужу́ю ду́дку пляса́ть;

~у́ю бяду́ на па́льцах развяду́посл. чужу́ю беду́ рука́ми разведу́;

на ч. карава́й рот не разяўля́йпосл. на чужо́й карава́й рот не разева́й;

ко́жны гад ~о́му гро́шу радпосл. беру́т зави́дки на чужи́е пожи́тки;

ад ~о́га ша́лу галава́ кру́ціццапогов. в чужо́м пиру́ похме́лье;

з ~о́га каня́ і ў гразі́ злазьпосл. с чужо́го коня́ среди́ гря́зи доло́й

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)