магі́ла ж.
1. моги́ла;
вы́капаць ~лу — вы́рыть моги́лу;
2. перен., разг. (конец, смерть) гроб м.;
○ бра́цкая м. — бра́тская моги́ла;
◊ глядзе́ць у ~лу — смотре́ть в моги́лу;
зве́сці (увагна́ць) у ~лу — свести́ в моги́лу, вогна́ть в гроб;
адно́й наго́й у ~ле стая́ць — одно́й ного́й в моги́ле стоя́ть;
сысці́ ў ~лу — сойти́ в моги́лу;
гарба́тага м. вы́правіць — горба́того моги́ла испра́вит;
забі́ць асі́навы кол у ~лу — заби́ть оси́новый кол в моги́лу;
капа́ць ~лу — (каму) копа́ть моги́лу (кому);
ле́гчы ў ~лу (зямлю́) — лечь в моги́лу (в зе́млю)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
займа́цца I несов.
1. (приступать к занятиям) занима́ться;
2. (проявлять внимание к кому-л.) занима́ться;
3. разг. (с кем, чем-л.) свя́зываться;
1-3 см. заня́цца I;
4. занима́ться; учи́ться;
ву́чні ~ма́юцца ў шко́ле ў дзве зме́ны — ученики́ занима́ются (у́чатся) в шко́ле в две сме́ны;
5. промышля́ть; занима́ться;
з. рыбало́ўствам — занима́ться рыболо́вством;
6. страд. занима́ться; развлека́ться; см. займа́ць 1;
◊ з. бала́чкамі — ля́сы точи́ть
займа́цца II несов.
1. (начинать светать) занима́ться;
2. загора́ться, занима́ться;
1, 2 см. заня́цца II;
◊ з. на дзень — бре́зжить, бре́зжиться
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
зарабі́ць сов.
1. зарабо́тать;
з. сто ты́сяч рублёў — зарабо́тать сто ты́сяч рубле́й;
на гэ́тай спра́ве нічо́га не заро́біш — на э́том де́ле ничего́ не зарабо́таешь;
2. заде́лать;
з. дзі́рку — заде́лать дыру́;
3. разг., перен. зарабо́тать; (наказание, взыскание — ещё) схлопота́ть;
з. дзяся́тку — зарабо́тать деся́тку;
з. вымо́ву — зарабо́тать (схлопота́ть) вы́говор;
◊ з. па ка́рку — схлопота́ть по ше́е;
з. сваі́м мазалём — зарабо́тать свои́м трудо́м;
з. на абара́нкі — доста́ться на калачи́ (кому);
з. на арэ́хі — зарабо́тать на оре́хи;
з., як Забло́цкі на мы́ле — погов. погоре́ть, оста́ться ни с чем
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ро́ўны
1. в разн. знач. ро́вный; (без изгибов — ещё) прямо́й;
бе́лыя ~ныя зу́бы — бе́лые ро́вные зу́бы;
~ная пляцо́ўка — ро́вная площа́дка;
р. хара́ктар — ро́вный хара́ктер;
~нае вудзі́льна — прямо́е уди́лище;
2. одина́ковый, ра́вный;
ля пуце́й ляжа́лі ~ныя ку́чы ву́галю — о́коло путе́й лежа́ли одина́ковые (ра́вные) ку́чи у́гля;
3. (такой же, имеющий такое же значение) ра́вный;
р. з кім-, чым-не́будзь — ра́вный (ра́вен) кому́-, чему́-л.;
◊ на ~най назе́ — на ра́вной ноге́;
на ~ным ме́сцы — на ро́вном ме́сте;
як ро́ўныя — на ра́вных;
ро́ўны лік — ро́вный счёт
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
слёзы, ед. сляза́ ж., в разн. знач. слёзы;
с. цяку́ць — слёзы теку́т;
даве́сці да слёз — довести́ до слёз;
◊ кракадзі́лавы с. — крокоди́ловы слёзы;
асушы́ць (уце́рці) с. — осуши́ть (утере́ть) слёзы;
адны́ с. — а) одно́ го́ре; б) кот напла́кал;
абліва́цца (го́ркімі) ~за́мі — облива́ться (го́рькими) слеза́ми;
пусці́ць слязу́ — пусти́ть слезу́;
даць во́лю ~за́м — дать во́лю слеза́м;
залі́цца (го́ркімі) ~за́мі — зали́ться (го́рькими) слеза́ми;
ліць с. — лить слёзы;
глыта́ць с. — глота́ть слёзы;
умы́цца ~за́мі — умы́ться слеза́ми;
крыва́выя с. — крова́вые слёзы;
адалью́цца (каму, чые) с. — отолью́тся (кому, чьи) слёзы
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
любо́вь ж.
1. (привязанность) любо́ў, род. любві́ ж., лю́басць, -ці ж.;
любо́вь к оте́честву любо́ў (лю́басць) да ба́цькаўшчыны;
любо́вь к лю́дям любо́ў (лю́басць) да людзе́й;
бра́тская любо́вь бра́цкая (бра́тняя) любо́ў;
матери́нская любо́вь ма́тчына любо́ў;
2. (чувственное влечение) каха́нне, -ння ср., любо́ў, род. любві́ ж.;
объясня́ться в любви́ прызнава́цца ў каха́нні;
жени́ться по любви́ жані́цца па любві́;
3. (склонность, расположение, влечение) лю́басць, -ці ж., замілава́нне, -ння ср.;
с любо́вью з лю́басцю, з замілава́ннем;
пита́ть любо́вь к кому́, чему́ любі́ць каго́, што;
◊
из любви́ к иску́сству шутл. з лю́басці да спра́вы.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
отвести́ сов.
1. (куда-л.) заве́сці, мног. пазаво́дзіць;
отвести́ ло́шадь в коню́шню заве́сці каня́ ў ста́йню;
2. (на некоторое расстояние) адве́сці, мног. паадво́дзіць;
отвести́ ста́до от доро́ги адве́сці ста́так ад даро́гі;
3. (направить в сторону) адве́сці; (отклонить) адхілі́ць;
отвести́ уда́р адве́сці (адхілі́ць) уда́р;
отвести́ глаза́ адве́сці во́чы;
отвести́ ру́ку адве́сці руку́;
4. перен. (отклонить, отвергнуть) адхілі́ць, мног. паадхіля́ць, адве́сці, мног. паадво́дзіць;
отвести́ кандидату́ру адхілі́ць (адве́сці) кандыдату́ру;
5. (назначить) адве́сці, мног. паадво́дзіць;
отвести́ кварти́ры войска́м адве́сці кватэ́ры во́йскам;
6. (отсадить) сад. адве́сці;
◊
отвести́ ду́шу адве́сці душу́;
отвести́ глаза́ (кому-л.) адве́сці во́чы (каму-небудзь).
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
посвяти́ть сов.
1. (кого, что во что) падзялі́цца (з кім, з чым, чым-небудзь); адкры́ць (каму, чаму, што); азнаёміць (каго, што, з чым); паінфармава́ць (каго, што, аб чым); расказа́ць (каму, чаму, пра што); уве́сці (каго, што, у што);
посвяти́ть в свои́ пла́ны падзялі́цца сваі́мі пла́намі, адкры́ць свае́ пла́ны, азнаёміць са сваі́мі пла́намі, паінфармава́ць аб сваі́х пла́нах, расказа́ць аб сваі́х пла́нах;
посвяти́ть в свои́ интере́сы расказа́ць пра свае́ інтарэ́сы, уве́сці ў свае́ інтарэ́сы;
2. (кого, что, кому, чему) прысвяці́ць;
посвяти́ть себя́ му́зыке прысвяці́ць сябе́ му́зыцы;
3. (возвести в звание) пасвяці́ць;
посвяти́ть в ры́цари пасвяці́ць у ры́цары;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пря́мо нареч.
1. пра́ма; (ровно) ро́ўна; (в прямом направлении) про́ста;
иди́те пря́мо на ту берёзу ідзі́це про́ста на ту́ю бяро́зу;
держа́ться пря́мо трыма́цца пра́ма (ро́ўна);
2. (непосредственно) про́ста, непасрэ́дна; (сразу) адра́зу;
начнём пря́мо с де́ла пачнём про́ста (адра́зу) са спра́вы;
3. (откровенно) про́ста, адкры́та, шчы́ра;
бу́дем говори́ть пря́мо бу́дзем гавары́ць про́ста (адкры́та, шчы́ра);
смотре́ть пря́мо в глаза́ кому́-л. глядзе́ць про́ста (адкры́та) у во́чы каму́-не́будзь;
4. (в знач. усилительного слова: истинно, подлинно, действительно) про́ста, про́ста-такі́;
он пря́мо геро́й ён про́ста геро́й;
пря́мо необходи́мо э́то сде́лать про́ста (про́ста-такі́) трэ́ба гэ́та зрабі́ць.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
сде́лать сов., в разн. знач. зрабі́ць, мног. парабі́ць;
сде́лать движе́ние руко́й зрабі́ць рух руко́й;
сде́лать всю рабо́ту зрабі́ць (парабі́ць) усю́ рабо́ту;
сде́лать кого́-л. свои́м помо́щником зрабі́ць каго́-не́будзь сваі́м памо́чнікам;
сде́лать газе́ту зрабі́ць газе́ту;
колесо́ сде́лало сто оборо́тов ко́ла зрабі́ла сто абаро́таў;
сде́лать обзо́р зрабі́ць агля́д;
сде́лать оши́бку зрабі́ць памы́лку;
сде́лать отчёт зрабі́ць справазда́чу;
сде́лать вы́говор зрабі́ць вымо́ву;
сде́лать добро́ кому́-л. зрабі́ць дабро́ каму́-не́будзь;
сде́лать набе́г зрабі́ць набе́г;
сде́лать (сотвори́ть) чу́до зрабі́ць цуд;
сде́лать глу́пость зрабі́ць глу́пства;
◊
сде́лай(те) одолже́ние зрабі́(це) ла́ску;
де́ло сде́лано спра́ва зро́блена;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)