уступі́ць I сов.

1. в разн. знач. вступи́ть;

у. у прафсаю́з — вступи́ть в профсою́з;

у. у шлюб — вступи́ть в брак;

у. у спрэ́чку — вступи́ть в спор;

2. вступи́ть, войти́;

во́йскі ўступі́лі ў го́рад — войска́ вступи́ли (вошли́) в го́род;

3. (стать ногой во что-л.) вступи́ть, ступи́ть;

у. у лу́жыну — ступи́ть в лу́жу;

4. (ступить) наступи́ть;

у. на дыва́н — наступи́ть на ковёр;

у. у строй — вступи́ть в строй

уступі́ць II сов., в разн. знач. уступи́ть;

у. ме́сца — уступи́ть ме́сто;

у. сі́ле — уступи́ть си́ле;

у. мало́дшаму — уступи́ть мла́дшему;

яго́ ве́ды не ўсту́пяць ва́шым — его́ зна́ния не усту́пят ва́шим;

у. тава́р за паўцаны́ — уступи́ть това́р за полцены́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пра́ца ж.

1. труд м., рабо́та;

фізі́чная і разумо́вая п. — физи́ческий и у́мственный труд; физи́ческая и у́мственная рабо́та;

тво́рчая п. — тво́рческий труд; тво́рческая рабо́та;

вольнанаёмная п. — вольнонаёмный труд;

2. (целесообразная и общественно полезная деятельность) труд м.;

грама́дска неабхо́дная п. — обще́ственно необходи́мый труд;

падзе́л ~цы — разделе́ние труда́;

лю́дзі ~цы — лю́ди труда́;

гімн ~цы — гимн труду́;

умо́вы ~цы — усло́вия труда́;

3. (служба) рабо́та;

ме́сца ~цыме́сто рабо́ты;

зво́льніць з ~цы — уво́лить с рабо́ты;

4. (научное произведение) рабо́та, труд м.;

у яго́ шмат друкава́ных ~ц — у него́ мно́го печа́тных рабо́т (трудо́в);

надрукава́ць ~цу — напеча́тать рабо́ту (труд);

5. только мн. (научный журнал, сборник) труды́;

~цы інстыту́та — труды́ институ́та;

інспе́кцыя ~цы — инспе́кция труда́;

бі́ржа ~цы — би́ржа труда́;

сізі́фава п. — сизи́фов труд

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

сцягну́ць сов.

1. стяну́ть, стащи́ть; снять; (резким движением) сдёрнуть;

с. ло́дку з бе́рага — стяну́ть (стащи́ть) ло́дку с бе́рега;

с. ко́ўдру са спя́чага — стащи́ть (стяну́ть, сдёрнуть) одея́ло со спя́щего;

с. бот з нагі́ — стащи́ть (стяну́ть, снять, сдёрнуть) сапо́г с ноги́;

с. мяшкі́ ўніз — стяну́ть мешки́ вниз;

2. (в одно место) стяну́ть; собра́ть;

3. (сжимая, туго перевязать) стяну́ть;

с. шыне́ль рэ́менем — стяну́ть шине́ль ремнём;

4. (унести что-л. далеко) затащи́ть;

дзе́ці ~ну́лі куды́сьці гра́блі — де́ти затащи́ли куда́-то гра́бли;

5. безл. (о судороге) стяну́ть, свести́;

6. разг. (украсть) стащи́ть, стяну́ть;

7. безл. (начать затвердевать) схвати́ть;

на дварэ́ маро́зік, гразь ~ну́ла — на дворе́ моро́зец, грязь схвати́ло;

8. безл. (о воде) уба́виться, сойти́;

пасля́ паво́дкі ваду́у́ла — по́сле па́водка воды́ уба́вилось (вода́ сошла́)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

то́чкаI ж.

1. (метка, знак) кро́пка, -кі ж.;

то́чка с запято́й грам. кро́пка з ко́скай;

2. мат., техн. пункт, род. пу́нкта м.;

3. (место) пункт, род. пу́нкта м.;

исхо́дная то́чка зыхо́дны пункт;

4. (предел, граница) пункт, род. пу́нкта м.;

то́чка замерза́ния пункт замярза́ння;

то́чка кипе́ния пункт кіпе́ння;

то́чка отсчёта пункт адлі́ку;

то́чка в то́чку кро́пка ў кро́пку;

то́чка зре́ния пункт по́гляду (гле́джання);

в (са́мую) то́чку у са́мы раз;

до то́чки (дойти́, довести́ и т. п.) да кра́ю, дарэ́шты (дайсці́, даве́сці і да т. п.);

ста́вить (поста́вить) то́чку ста́віць (паста́віць) кро́пку;

ста́вить (поста́вить) то́чки над (на) «і» ста́віць (паста́віць) кро́пкі над (на) «і»;

сдви́нуть с мёртвой то́чки зру́шыць з мёртвага пу́нкта;

на то́чке замерза́ния на пу́нкце замярза́ння;

и то́чка і ўсё.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

предста́вить сов.

1. (подать, привести доказательства, справки и т. п.) пада́ць; прыве́сці; паказа́ць; прадста́віць; прад’яві́ць;

предста́вить но́вые да́нные пада́ць (прыве́сці) но́выя да́дзеныя;

предста́вить свиде́тельство о боле́зни пада́ць (паказа́ць, прад’яві́ць) пасве́дчанне аб хваро́бе;

предста́вить докуме́нты прадста́віць (прад’яві́ць) дакуме́нты;

2. (доставить в какое-л. место) уст., прост. даста́віць;

3. (познакомить, отрекомендовать) пазнаёміць (каго, з кім), адрэкамендава́ць, прадста́віць (каго, каму);

4. (к награде) прадста́віць;

5. (изобразить, показать) намалява́ць, паказа́ць, вы́весці;

6. (вызвать что-л., причинить) вы́клікаць; прычыні́ць; (составить) скла́сці; (явиться) з’яві́цца;

предста́вить больши́е затрудне́ния вы́клікаць (скла́сці) вялі́кія ця́жкасці;

э́то представля́ет большо́е затрудне́ние гэ́та з’яўля́ецца вялі́кай ця́жкасцю;

7. (принять на себя образ кого-, чего-л.) прыкі́нуцца (кім, чым), састро́іць з сябе́;

8. (дать представление) театр. паказа́ць;

9. (вообразить) уяві́ць, прадста́віць; см. представля́ть 1—9;

предста́вьте себе́ уяві́це сабе́;

мо́жете себе́ предста́вить мо́жаце сабе́ ўяві́ць.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ва́рта I сущ., ж.

1. карау́л м., охра́на, стра́жа;

расста́віць ~ту — расста́вить карау́л (охра́ну, стра́жу);

ганаро́вая в. — почётный карау́л;

2. (обязанности) карау́л м.;

не́сці ~ту — нести́ карау́л;

3. (место охраны) пост м.;

стая́ць на ва́рце — стоя́ть на посту́;

узя́ць пад ~ту — взять под стра́жу;

стая́ць на ва́рце — стоя́ть на стра́же

ва́рта II безл. в знач. сказ.

1. сто́ит; нели́шне; сле́дует;

гэ́ту кні́гу в. прачыта́цьэ́ту кни́гу сто́ит прочита́ть;

вам в. адпачы́ць — вам сто́ит (нели́шне) отдохну́ть;

в. паду́маць — сто́ит (сле́дует) поду́мать;

2. (как только, едва) сто́ит;

в. сказа́ць адно́ сло́ва, як ён перабіва́е — сто́ит сказа́ть одно́ сло́во, как он перебива́ет;

гэ́та ніку́ды не в.э́то никуда́ не годи́тся;

сме́ху в. — смешно́;

ці в. было́ займа́цца — сто́ило ли свя́зываться;

аўчы́нка вы́рабу не в.погов. овчи́нка вы́делки не сто́ит; игра́ не сто́ит свеч

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

сабра́ць сов.

1. в разн. знач. собра́ть; (в одно место — ещё) сосредото́чить; (организовать — ещё) сколоти́ть; (получить с кого-л. — ещё) взыска́ть; (подготовить в дорогу — ещё) снаряди́ть; (рассыпавшееся, разбросанное — ещё) подобра́ть;

с. удзе́льнікаў пахо́ду — собра́ть уча́стников похо́да;

с. кале́кцыю карці́н — собра́ть колле́кцию карти́н;

с. зве́сткі — собра́ть све́дения;

с. машы́ну — собра́ть маши́ну;

с. бо́льшасць галасо́ў — собра́ть большинство́ голосо́в;

с. на стол — собра́ть на стол;

с. апо́шнія сі́лы — собра́ть после́дние си́лы;

с. суке́нку ў та́ліі — собра́ть пла́тье в та́лии;

с. во́йскі на по́дступах да го́рада — собра́ть (сосредото́чить) войска́ на по́дступах к го́роду;

с. гру́пу — собра́ть (сколоти́ть) гру́ппу;

с. даўгі́ — собра́ть (взыска́ть) долги́;

2. (деньги, материалы и пр.) собра́ть, скопи́ть, прикопи́ть, накопи́ть;

3. (урожай) убра́ть, собра́ть;

4. снять;

с. смята́нку — снять сли́вки;

(і) касце́й не с. — (и) ко́стей не собра́ть;

а́ў чорт па́ру — собра́л чёрт па́ру

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

паста́віць I сов.

1. в разн. знач. поста́вить; (о строении — ещё) постро́ить, сооруди́ть;

п. ля́мпу на стол — поста́вить ла́мпу на стол;

п. машы́ну ў гара́ж — поста́вить маши́ну в гара́ж;

п. па́рус — поста́вить па́рус;

п. ха́ту — поста́вить (постро́ить) и́збу́ (дом);

п. ба́нькі — поста́вить ба́нки;

п. на вале́та — поста́вить на вале́та;

п. на пасто́й — поста́вить на посто́й;

п. но́вага дырэ́ктара — поста́вить но́вого дире́ктора;

п. умо́ву — поста́вить усло́вие;

п. о́перу — поста́вить о́перу;

до́бра п. рабо́ту — хорошо́ поста́вить рабо́ту;

п. дыя́гназ — поста́вить диа́гноз;

п. баяву́ю зада́чу — поста́вить боеву́ю зада́чу;

п. бутэ́льку — поста́вить буты́лку;

п. тэлефо́н — поста́вить телефо́н;

п. зна́кі прыпы́нку — поста́вить зна́ки препина́ния;

п. пяцёрку — поста́вить пятёрку;

п. будзі́льнік на сем гадзі́н — поста́вить буди́льник на семь часо́в;

п. рэко́рд — поста́вить реко́рд;

2. спец. установи́ть;

п. плуг на патрэ́бную глыбіню́ — установи́ть плуг на ну́жную глубину́;

3. (сделать выше) подня́ть;

п. каўне́р — подня́ть воротни́к;

4. предъяви́ть;

п. патрабава́нні — предъяви́ть тре́бования;

5. (возбудить) поста́вить, подня́ть;

п. пыта́нне — поста́вить (подня́ть) вопро́с;

6. (счесть за что-л.) поста́вить, вмени́ть;

п. у заслу́гу — поста́вить (вмени́ть) в заслу́гу;

7. (вписать) проста́вить;

п. да́ту — проста́вить да́ту;

8. настоя́ть;

п. на тым, каб гэ́та было́ зро́блена — настоя́ть на том, что́бы э́то бы́ло сде́лано;

п. у тупі́к — поста́вить в тупи́к;

п. на адну́ до́шку — поста́вить на одну́ до́ску;

п. на сваі́м — поста́вить на своём;

п. на ка́рту — поста́вить на ка́рту;

п. на (сваё) ме́сца — (каго) поста́вить на (своё) ме́сто (кого);

п. сябе́ на ме́сца — (чыё) поста́вить себя́ на ме́сто (чьё);

п. на но́гі — поста́вить на но́ги;

п. з галавы́ на но́гі — поста́вить с головы́ на́ ноги;

п. кро́пкі (кро́пку) над «і» — поста́вить то́чки (то́чку) над «и»

паста́віць II (што) сов. поста́вить;

п. тава́ры — поста́вить това́ры

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

переложи́ть сов.

1. (положить в другое место) пералажы́ць, перакла́сці, мног. папераклада́ць, паперакла́дваць;

он переложи́л ключ в ле́вую ру́ку ён пералажы́ў ключ у ле́вую руку́;

переложи́ть кни́ги с одно́й по́лки на другу́ю перакла́сці (папераклада́ць, паперакла́дваць) кні́гі з адно́й палі́цы на другу́ю;

2. (возложить на другого) пералажы́ць;

переложи́ть часть рабо́ты на друго́го пералажы́ць ча́стку рабо́ты на друго́га;

переложи́ть вину́ на друго́го пералажы́ць віну́ на друго́га;

3. (уложить что-л., поместив между отдельными предметами, частями слой чего-л. другого) пералажы́ць, мног. папераклада́ць, паперакла́дваць;

переложи́ть я́блоки стру́жкой пералажы́ць (папераклада́ць, паперакла́дваць) я́блыкі стру́жкамі;

4. (уложить заново, иначе) перакла́сці;

переложи́ть кирпичи́ в штабеля́ перакла́сці цэ́глу ў штабялі́;

5. (произвести заново кладку чего-л.) перакла́сці;

переложи́ть ка́менную сте́ну перакла́сці мурава́ную сцяну́;

6. (положить слишком много) разг. перада́ць;

переложи́ть са́хару перада́ць цу́кру;

7. (выпить слишком много спиртного) прост. перабра́ць;

8. (придать другую форму — музыкальному или литературному произведению) пералажы́ць, перакла́сці;

переложи́ть стихи́ на му́зыку пералажы́ць (перакла́сці) ве́ршы на му́зыку;

9. уст. (перевести на другой язык) перакла́сці;

10. уст. (перепрячь лошадей) перапрэ́гчы.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

свобо́дный

1. (пользующийся свободой) свабо́дны;

свобо́дные гра́ждане свабо́дныя грамадзя́не;

свобо́дный труд свабо́дная пра́ца;

2. (независимый, не связанный обязанностями) во́льны;

я челове́к свобо́дный я чалаве́к во́льны;

3. (располагающий временем, не занятый) свабо́дны, во́льны;

свобо́дный день свабо́дны (во́льны) дзень;

4. (ненаполненный) паро́жні, пусты́;

свобо́дная посу́да паро́жні по́суд;

5. (не занятый кем-, чем-л.) свабо́дны, во́льны;

свобо́дное ме́сто свабо́днае (во́льнае) ме́сца;

6. (незатруднённый) лёгкі;

свобо́дное чте́ние в по́длиннике лёгкае чыта́нне ў арыгіна́ле;

7. (не стеснённый ограничениями, запретами, беспрепятственный) во́льны;

свобо́дный вы́бор во́льны вы́бар;

свобо́дный вход во́льны увахо́д;

сочине́ние на свобо́дную те́му сачыне́нне на во́льную тэ́му;

8. (просторный) прасто́рны, раско́шны;

свобо́дное пальто́ прасто́рнае (раско́шнае) паліто́;

9. (не туго стягивающий) сла́бкі;

свобо́дный по́яс сла́бкі по́яс;

10. (ни с чем не соединённый) хим. свабо́дны;

свобо́дный водоро́д свабо́дны вадаро́д;

свобо́дная профе́ссия уст. во́льная прафе́сія;

свобо́дный худо́жник (звание) дорев. во́льны маста́к;

свобо́дный аэроста́т ав. свабо́дны аэраста́т;

свобо́дный ве́ктор физ., мат. свабо́дны ве́ктар;

свобо́дная ко́вка мет. свабо́днае кава́нне;

свобо́дное паде́ние те́ла физ. свабо́днае падзе́нне це́ла;

свобо́дный член мат. свабо́дны член;

свобо́дный уда́р спорт. свабо́дны ўдар;

свобо́дное колесо́ (у велосипеда) свабо́днае ко́ла;

свобо́дные электро́ны физ. свабо́дныя электро́ны.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)