брэш
◊ прабі́ць б. — (у чым)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
брэш
◊ прабі́ць б. — (у чым)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прошиби́ть
1. (
прошиби́ть стекло́ прабі́ць шкло;
2. (пронять)
э́тими слова́ми его́ не прошибёшь гэ́тымі сло́вамі яго́ не про́ймеш;
◊
пу́шкой не прошибёшь гарма́тай не праб’е́ш.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
брешь
1. прало́м, -му
2.
брешь в бюдже́те брэш у бюджэ́це;
◊
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прогна́ть
прогна́ть и́з дому прагна́ць з до́му;
прогна́ть ску́ку прагна́ць нуду́;
прогна́ть гвоздь сквозь сте́ну прагна́ць (прабі́ць) цвік праз сцяну́;
◊
прогна́ть сквозь строй
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
праня́ць
1. (пройти насквозь) прониза́ть,
2. проня́ть; пробра́ть, прохвати́ть, прошиби́ть; (ветром, сквозняком — ещё) просквози́ть;
3. (сильно подействовать) проня́ть; прошиби́ть;
4. (о поносе) прохвати́ть;
◊ п. по́зіркам — пронзи́ть взгля́дом
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прониза́ть
1. (продеть сквозь что) праніза́ць, пралыга́ць, працягну́ць;
2. (некоторое время) праніза́ць, пралыга́ць;
3. (
4.
лучи́ со́лнца прониза́ли ли́стья дере́вьев прамяні́ со́нца праня́лі (праніза́лі) лі́сце дрэў;
прониза́ло хо́лодом
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прасадзі́ць I
прасадзі́ць II
1.
2.
3.
4. просу́нуть;
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
вы́біць
1. вы́бить, вы́шибить;
2.
3. (получить что-л. в результате ударов чего-л.; стреляя, попасть определённое количество раз) вы́бить;
4. (принудить отступить) вы́бить;
5. (ударяя, очистить от чего-л.) вы́бить, вы́колотить;
6. (извлечь) вы́бить;
7. (выдавить, вычеканить) вы́бить, вы́чеканить;
8. (оставить отпечаток на чём-л.) вы́бить;
9. (уничтожить градом) вы́бить;
10. (сделать выбоины) вы́бить;
11. (ударами извлечь дробные звуки) вы́бить;
12.
13. (принести откуда-л., выбросить — волнами и т.п.) вы́нести;
14. вы́вихнуть;
15.
◊ в. дур з галавы́ — вы́бить дурь из головы́;
в. з сядла́ — вы́бить из седла́;
в. з каляі́ны — вы́бить из колеи́;
в. гле́бу (грунт) з-пад ног — вы́бить по́чву из-под ног;
в. дух — вы́шибить дух (ду́шу)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
даро́га
○ кана́тная д. — кана́тная доро́га;
◊ апо́шняя д. — после́дний путь;
ве́даць ~гу — знать доро́гу;
вы́весці на ~гу — вы́вести на доро́гу;
вы́йсці (вы́біцца) на ~гу — вы́йти (вы́биться) на доро́гу;
грудзьмі́ пралажы́ць (пракла́сці) сабе́ даро́гу — гру́дью проложи́ть себе́ доро́гу;
~гі разышлі́ся — пути́ разошли́сь;
даць ~гу — дать доро́гу;
забы́ць ~гу — забы́ть доро́гу;
гла́дкай ~гі — ска́тертью доро́га;
пераградзі́ць ~гу — прегради́ть путь;
заступі́ць ~гу — заступи́ть доро́гу;
збі́цца з (пра́вільнай) ~гі — сби́ться с (пра́вильного) пути́;
знайсці́ ~гу да (чыйго) сэ́рца — найти́ доро́гу к (чьему) се́рдцу;
ісці́ прамо́й ~гай — идти́ прямы́м путём;
ісці сваёй ~гай — идти́ свое́й доро́гой;
наве́сці на ~гу — наста́вить (навести́) на путь;
на даро́зе не валя́ецца — на доро́ге не валя́ется;
па даро́зе —:
а) по доро́ге, попу́тно;
па даро́зе зае́хаць у вёску — по доро́ге (попу́тно) зае́хать в дере́вню;
б) по доро́ге;
мне з ва́мі па даро́зе — мне с ва́ми по доро́ге;
в)
сумле́ннаму рабо́тніку з гультаём не па даро́зе — че́стному рабо́тнику с ло́дырем не по доро́ге;
пайсці́ па дрэ́ннай (няпра́вільнай) даро́зе — пойти́ по плохо́му (непра́вильному) пути́;
не па даро́зе — не по доро́ге (не по пути́);
паказа́ць ~гу — (каму) а) указа́ть путь (кому); б) показа́ть приме́р (кому);
перайсці́ (перабе́гчы) ~гу — (каму) перейти́ (перебежа́ть) доро́гу (кому);
прабі́ць сабе́ ~гу —
стая́ць на пра́вільнай даро́зе — стоя́ть на ве́рном пути́;
пралажы́ць (пракла́сці) ~гу — проложи́ть доро́гу;
не знайсці́ ~гі — не найти́ доро́ги (вы́хода);
станаві́цца (стаць) папяро́к ~гі — (каму) станови́ться (стать) поперёк пути́ (кому);
туды́ (яму́) і д. — туда́ (ему́) и доро́га;
стаць на даро́зе — (чыёй) стать на доро́ге (чьей);
у адну́ ~гу — (каму з кім) по пути́ (кому с кем);
шчаслі́вай ~гі! — счастли́вого пути́!;
як гаро́х пры даро́зе — как горо́х при доро́ге;
д. жыцця́ — жи́зненный путь, доро́га жи́зни;
чо́рная ко́шка перабе́гла ~гу — чёрная ко́шка перебежа́ла доро́гу;
каб свінні́ ро́гі, не сышла́ б з даро́гі —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
путь
1.
зи́мний путь зі́мняя даро́га;
са́нный путь са́нная даро́га;
во́дный путь во́дны шлях;
пути́ сообще́ния шляхі́ зно́сін;
избра́ть путь че́рез го́ры вы́браць шлях це́раз го́ры;
путь сле́дования даро́га, маршру́т, шлях;
око́льным путём а) кружны́м шля́хам; б)
пусти́ться в путь пусці́цца ў даро́гу;
нам по пути́ нам па даро́зе (у адну́ даро́гу);
на обра́тном пути́ па даро́зе наза́д, наза́д ідучы́ (е́дучы);
по́езд в пути́ цягні́к у даро́зе;
не сто́йте на пути́! а) (на железнодорожном) не сто́йце на пуці́!; б)
идти́ по пути́ чего́ ісці́ па шляху́ (шля́хам) чаго́;
◊
Мле́чный Путь Мле́чны Шлях;
2.
дыха́тельные пути́ дыха́льныя шляхі́;
пищевари́тельные пути́ стравава́льныя шляхі́;
3.
железнодоро́жный путь чыгу́начны пуць;
ре́льсовый путь рэ́йкавы пуць;
поста́вить по́езд на запасно́й путь паста́віць цягні́к на запасны́ пуць;
4. (способ) шлях,
ми́рным путём мі́рным шля́хам;
таки́м путём такі́м спо́сабам (шля́хам);
5.
пути́ в нём не́ было то́лку ў ім не было́;
сби́ться с пути́ а) збі́цца з даро́гі; б)
◊
жи́зненный путь жыццёвы шлях;
на ве́рном пути́ на пра́вільным шляху́ (на пра́вільнай даро́зе);
вступи́ть на путь стаць на шлях;
счастли́вого пути́! (счастли́вый путь!) шчаслі́вай даро́гі!;
после́дний путь (к могиле) апо́шні шлях;
на пути́ к чему́ на шляху́ да чаго́;
держа́ть путь браць кіру́нак;
идти́ свои́м путём ісці́ сваёй даро́гай;
поперёк пути́ упо́перак даро́гі;
пути́-доро́ги
забы́ть путь (куда) забы́ць даро́гу (куды);
никому́ пути́ не зака́заны ніко́му шляхі́ не забаро́нены;
напра́вить путь накірава́цца;
проложи́ть путь пракла́сці даро́гу;
быть на пути́ (к чему) быць на шляху́ (да чаго);
встать на путь стаць на шлях;
вы́вести на путь вы́весці на даро́гу;
напра́вить (наста́вить) на и́стинный путь накірава́ць (наста́віць) на пра́вільны шлях;
стать на пути́ (чьём) стаць на шляху́ (чыім);
стать поперёк (на) пути́ (кому) стаць упо́перак даро́гі (каму);
стоя́ть на ло́жном пути́ стая́ць на няпра́вільным (памылко́вым) шляху́;
пойти́ по пути́ наиме́ньшего сопротивле́ния пайсці́ па шляху́ найме́ншага супраціўле́ння;
сбить с пути́ збіць з даро́гі (з то́лку, з тро́пу, з панталы́ку);
сби́ться с пути́ збі́цца з даро́гі (з то́лку, з панталы́ку);
избра́ть путь вы́браць шлях.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)