брэш ж., в разн. знач. брешь;

б. у сцяне́ — брешь в стене́;

б. у бюджэ́це — брешь в бюдже́те;

прабі́ць б. — (у чым) проби́ть брешь (в чём)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

прошиби́ть сов.

1. (пробить) разг. прабі́ць;

прошиби́ть стекло́ прабі́ць шкло;

2. (пронять) прост. праня́ць;

э́тими слова́ми его́ не прошибёшь гэ́тымі сло́вамі яго́ не про́ймеш;

пу́шкой не прошибёшь гарма́тай не праб’е́ш.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

брешь ж.

1. прало́м, -му м., адту́ліна, -ны ж.;

2. воен., перен. брэш, род. брэ́шы ж.;

брешь в бюдже́те брэш у бюджэ́це;

проби́ть брешь (в чём) зрабі́ць (прабі́ць) брэш (у чым).

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

прогна́ть сов., в разн. знач. прагна́ць, мног. папраганя́ць; (промчаться — ещё) прамча́цца; (пробить — ещё) прабі́ць, мног. папрабіва́ць;

прогна́ть и́з дому прагна́ць з до́му;

прогна́ть ску́ку прагна́ць нуду́;

прогна́ть гвоздь сквозь сте́ну прагна́ць (прабі́ць) цвік праз сцяну́;

прогна́ть сквозь строй ист. прагна́ць праз строй.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

праня́ць сов.

1. (пройти насквозь) прониза́ть, проби́ть;

штык ~няў лёгкія наскро́зь — штык прониза́л лёгкие наскво́зь;

2. проня́ть; пробра́ть, прохвати́ть, прошиби́ть; (ветром, сквозняком — ещё) просквози́ть;

3. (сильно подействовать) проня́ть; прошиби́ть;

нічы́м яго́ не про́ймеш — ниче́м его́ не проймёшь (прошибёшь);

4. (о поносе) прохвати́ть;

п. по́зіркам — пронзи́ть взгля́дом

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

прониза́ть сов.

1. (продеть сквозь что) праніза́ць, пралыга́ць, працягну́ць;

2. (некоторое время) праніза́ць, пралыга́ць;

3. (пробить насквозь) прабі́ць, праня́ць, пракало́ць, праця́ць;

4. перен. (проникнуть внутрь кого-, чего-л.) праня́ць, праніза́ць;

лучи́ со́лнца прониза́ли ли́стья дере́вьев прамяні́ со́нца праня́лі (праніза́лі) лі́сце дрэў;

прониза́ло хо́лодом безл. праніза́ла хо́ладам;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

прасадзі́ць I сов., разг. просажа́ть;

уве́сь дзень ~дзі́лі бу́льбу — весь день просажа́ли карто́шку

прасадзі́ць II сов.

1. разг. (пробить) прониза́ть; просади́ть; проколо́ть;

2. разг. просади́ть, проломи́ть, прошиби́ть;

п. дзве́ры — просади́ть (проломи́ть, прошиби́ть) дверь;

3. прост. (растратить) просади́ть;

усе́ гро́шы ~дзі́ў — все де́ньги просади́л;

4. просу́нуть;

п. руку́ памі́ж до́шкамі — просу́нуть ру́ку ме́жду досо́к

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

вы́біць сов.

1. вы́бить, вы́шибить;

в. шкло — вы́бить стекло́;

в. зу́бы — вы́бить (вы́шибить) зу́бы;

2. перен., разг. (вывести кого-л. из нормального состояния) вы́бить;

в. з ры́тму — вы́бить из ри́тма;

3. (получить что-л. в результате ударов чего-л.; стреляя, попасть определённое количество раз) вы́бить;

ку́ля ~біла і́скру — пу́ля вы́била и́скру;

в. дзевяно́ста ачко́ў са ста — вы́бить девяно́сто очко́в из ста;

4. (принудить отступить) вы́бить;

5. (ударяя, очистить от чего-л.) вы́бить, вы́колотить;

в. пыл з дывана́ — вы́бить пыль из ковра́;

6. (извлечь) вы́бить;

в. за́саўку — вы́бить задви́жку;

7. (выдавить, вычеканить) вы́бить, вы́чеканить;

в. меда́ль — вы́бить меда́ль;

8. (оставить отпечаток на чём-л.) вы́бить;

в. чэк у ка́се — вы́бить чек в ка́ссе;

9. (уничтожить градом) вы́бить;

град вы́біў жы́та — град вы́бил рожь;

10. (сделать выбоины) вы́бить;

11. (ударами извлечь дробные звуки) вы́бить;

в. чачо́тку — вы́бить чечётку;

12. разг. (ударами отсчитать, пробить определённое время) проби́ть;

гадзі́ннік вы́біў двана́ццаць — часы́ проби́ли двена́дцать;

13. (принести откуда-л., выбросить — волнами и т.п.) вы́нести;

14. вы́вихнуть;

вы́біў — руку́ з пляча́ вы́вихнул плечо́;

15. перен., разг. (с трудом добиться чего-л., получить что-л.) вы́бить;

в. дур з галавы́ — вы́бить дурь из головы́;

в. з сядла́ — вы́бить из седла́;

в. з каляі́ны — вы́бить из колеи́;

в. гле́бу (грунт) з-пад ног — вы́бить по́чву из-под ног;

в. дух — вы́шибить дух (ду́шу)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

даро́га ж., в разн. знач. доро́га; (о направлении — ещё) путь м.;

прасёлачная д. — просёлочная доро́га;

адпачы́ць пасля́ ~гі — отдохну́ть по́сле доро́ги;

збі́цца з ~гі — сби́ться с доро́ги (пути́);

па даро́зе наза́д — на обра́тном пути́;

ісці́ ~гай перамо́г — идти́ доро́гой побе́д;

кана́тная д. — кана́тная доро́га;

апо́шняя д. — после́дний путь;

ве́даць ~гу — знать доро́гу;

вы́весці на ~гу — вы́вести на доро́гу;

вы́йсці (вы́біцца) на ~гу — вы́йти (вы́биться) на доро́гу;

грудзьмі́ пралажы́ць (пракла́сці) сабе́ даро́гу — гру́дью проложи́ть себе́ доро́гу;

~гі разышлі́ся — пути́ разошли́сь;

даць ~гу — дать доро́гу;

забы́ць ~гу — забы́ть доро́гу;

гла́дкай ~гі — ска́тертью доро́га;

пераградзі́ць ~гу — прегради́ть путь;

заступі́ць ~гу — заступи́ть доро́гу;

збі́цца з (пра́вільнай) ~гі — сби́ться с (пра́вильного) пути́;

знайсці́ ~гу да (чыйго) сэ́рца — найти́ доро́гу к (чьему) се́рдцу;

ісці́ прамо́й ~гай — идти́ прямы́м путём;

ісці сваёй ~гай — идти́ свое́й доро́гой;

наве́сці на ~гу — наста́вить (навести́) на путь;

на даро́зе не валя́ецца — на доро́ге не валя́ется;

па даро́зе —:

а) по доро́ге, попу́тно;

па даро́зе зае́хаць у вёску — по доро́ге (попу́тно) зае́хать в дере́вню;

б) по доро́ге;

мне з ва́мі па даро́зе — мне с ва́ми по доро́ге;

в) перен. (каму з кім) по доро́ге;

сумле́ннаму рабо́тніку з гультаём не па даро́зе — че́стному рабо́тнику с ло́дырем не по доро́ге;

пайсці́ па дрэ́ннай (няпра́вільнай) даро́зе — пойти́ по плохо́му (непра́вильному) пути́;

не па даро́зе — не по доро́ге (не по пути́);

паказа́ць ~гу — (каму) а) указа́ть путь (кому); б) показа́ть приме́р (кому);

перайсці́ (перабе́гчы) ~гу — (каму) перейти́ (перебежа́ть) доро́гу (кому);

прабі́ць сабе́ ~гупроби́ть себе́ путь;

стая́ць на пра́вільнай даро́зе — стоя́ть на ве́рном пути́;

пралажы́ць (пракла́сці) ~гу — проложи́ть доро́гу;

не знайсці́ ~гі — не найти́ доро́ги (вы́хода);

станаві́цца (стаць) папяро́к ~гі — (каму) станови́ться (стать) поперёк пути́ (кому);

туды́ (яму́) і д. — туда́ (ему́) и доро́га;

стаць на даро́зе — (чыёй) стать на доро́ге (чьей);

у адну́ ~гу — (каму з кім) по пути́ (кому с кем);

шчаслі́вай ~гі! — счастли́вого пути́!;

як гаро́х пры даро́зе — как горо́х при доро́ге;

д. жыцця́ — жи́зненный путь, доро́га жи́зни;

чо́рная ко́шка перабе́гла ~гу — чёрная ко́шка перебежа́ла доро́гу;

каб свінні́ ро́гі, не сышла́ б з даро́гіпосл. кабы́ свинье́ рога́, всех бы со́ свету сжила́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

путь м.

1. в разн. знач. шлях, род. шля́ху м.; (дорога) даро́га, -гі ж.;

зи́мний путь зі́мняя даро́га;

са́нный путь са́нная даро́га;

во́дный путь во́дны шлях;

пути́ сообще́ния шляхі́ зно́сін;

избра́ть путь че́рез го́ры вы́браць шлях це́раз го́ры;

путь сле́дования даро́га, маршру́т, шлях;

око́льным путём а) кружны́м шля́хам; б) перен. абхо́дным шля́хам;

пусти́ться в путь пусці́цца ў даро́гу;

нам по пути́ нам па даро́зе (у адну́ даро́гу);

на обра́тном пути́ па даро́зе наза́д, наза́д ідучы́ (е́дучы);

по́езд в пути́ цягні́к у даро́зе;

не сто́йте на пути́! а) (на железнодорожном) не сто́йце на пуці́!; б) перен. не сто́йце на даро́зе!;

идти́ по пути́ чего́ ісці́ па шляху́ (шля́хам) чаго́;

Мле́чный Путь Мле́чны Шлях;

2. анат., мн. шляхі́, -хо́ў;

дыха́тельные пути́ дыха́льныя шляхі́;

пищевари́тельные пути́ стравава́льныя шляхі́;

3. ж.-д. пуць, род. пуці́ м.;

железнодоро́жный путь чыгу́начны пуць;

ре́льсовый путь рэ́йкавы пуць;

поста́вить по́езд на запасно́й путь паста́віць цягні́к на запасны́ пуць;

4. (способ) шлях, род. шля́ху м., спо́саб, -бу м.;

ми́рным путём мі́рным шля́хам;

таки́м путём такі́м спо́сабам (шля́хам);

5. разг. (прок, толк) толк, род. то́лку м.; (польза) кары́сць, -ці ж.;

пути́ в нём не́ было то́лку ў ім не было́;

сби́ться с пути́ а) збі́цца з даро́гі; б) перен. збі́цца з даро́гі (збі́цца з то́лку, з тро́пу);

жи́зненный путь жыццёвы шлях;

на ве́рном пути́ на пра́вільным шляху́ (на пра́вільнай даро́зе);

вступи́ть на путь стаць на шлях;

счастли́вого пути́! (счастли́вый путь!) шчаслі́вай даро́гі!;

после́дний путь (к могиле) апо́шні шлях;

на пути́ к чему́ на шляху́ да чаго́;

держа́ть путь браць кіру́нак;

идти́ свои́м путём ісці́ сваёй даро́гай;

поперёк пути́ упо́перак даро́гі;

пути́-доро́ги нар.-поэт. шляхі́-даро́гі;

забы́ть путь (куда) забы́ць даро́гу (куды);

никому́ пути́ не зака́заны ніко́му шляхі́ не забаро́нены;

напра́вить путь накірава́цца;

проби́ть себе́ путь прабі́ць сабе́ даро́гу;

проложи́ть путь пракла́сці даро́гу;

быть на пути́ (к чему) быць на шляху́ (да чаго);

встать на путь стаць на шлях;

вы́вести на путь вы́весці на даро́гу;

напра́вить (наста́вить) на и́стинный путь накірава́ць (наста́віць) на пра́вільны шлях;

стать на пути́ (чьём) стаць на шляху́ (чыім);

стать поперёк (на) пути́ (кому) стаць упо́перак даро́гі (каму);

стоя́ть на ло́жном пути́ стая́ць на няпра́вільным (памылко́вым) шляху́;

пойти́ по пути́ наиме́ньшего сопротивле́ния пайсці́ па шляху́ найме́ншага супраціўле́ння;

сбить с пути́ збіць з даро́гі (з то́лку, з тро́пу, з панталы́ку);

сби́ться с пути́ збі́цца з даро́гі (з то́лку, з панталы́ку);

избра́ть путь вы́браць шлях.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)