падабра́цца сов.
1. подобра́ться;
~ра́ліся до́брыя рабо́тнікі — подобра́лись хоро́шие рабо́тники;
2. (незаметно подойти) подобра́ться; подкра́сться;
п. да ако́паў праці́ўніка — подобра́ться (подкра́сться) к око́пам проти́вника
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
приступи́ть сов.
1. (близко подойти) прыступі́ць; (подступить) падступі́ць; прыступі́цца; падступі́цца;
2. (настойчиво обратиться) уст. прыступі́ць;
3. (приняться за что-л.) узя́цца (за што), распача́ць (што);
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
бли́же сравнит. ст.
1. нареч. бліжэ́й, блі́жай;
подойти́ бли́же падысці́ бліжэ́й;
2. прил. бліжэ́йшы;
их отноше́ния ста́ли бли́же іх адно́сіны ста́лі бліжэ́йшымі (бліжэ́йшыя);
◊
бли́же к де́лу бліжэ́й да спра́вы.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прыда́цца I сов.
1. пригоди́ться; подойти́;
2. случи́ться, вы́даться
прыда́цца II сов. приба́виться;
да гры́пу ~дало́ся запале́нне лёгкіх — к гри́ппу приба́вилось воспале́ние лёгких;
~дало́ся но́вых сіл — приба́вилось но́вых сил
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
падступі́цца сов.
1. подойти́, прибли́зиться;
дзе́ці ~пі́ліся бліжэ́й да дзя́дзькі — де́ти подошли́ бли́же к дя́де;
2. (обычно с отрицанием) подступи́ться, приступи́ться;
да яго́ сёння не п. — к нему́ сего́дня не подступи́ться (приступи́ться)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
даступі́цца сов.
1. подступи́ться, приступи́ться, подойти́, прибли́зиться;
да нараві́стага каня́ не ~ту́пішся — к норови́стой ло́шади не подсту́пишься (присту́пишься, подойдёшь);
2. перен. приступи́ться, подступи́ться;
ён такі́ ганары́сты, да яго́ не ~ту́пішся — он тако́й зано́счивый, к нему́ не подсту́пишься (присту́пишься)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
насу́праць
1. нареч. напро́тив;
падысці́ да до́ма н. — подойти́ к до́му напро́тив;
2. предлог с род. напро́тив, про́тив;
сядзе́ць н. акна́ — сиде́ть напро́тив (про́тив) окна́;
3. предлог с род. (навстречу движению чего-л.) про́тив;
ісці́ н. ве́тру — идти́ про́тив ве́тра
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
падско́чыць сов.
1. подскочи́ть, подпры́гнуть;
2. (быстро приблизиться) подскочи́ть, подбежа́ть;
3. перен., разг. (резко подняться) подскочи́ть;
тэмперату́ра ў хво́рага ~чыла — температу́ра у больно́го подскочи́ла;
цэ́ны ~чылі — це́ны подскочи́ли;
4. разг. подойти́, подоспе́ть;
до́бра, што хло́пцы якра́з ~чылі і дапамаглі́ — хорошо́, что ребя́та как раз подоспе́ли и помогли́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
к (перед некоторыми сочетаниями согласных — ка) предлог с дат. в разн. знач. к, ко;
дзень хілі́ўся к ве́чару — день клони́лся к ве́черу;
падары́ць к Но́ваму го́ду — подари́ть к Но́вому го́ду;
падысці́ к сталу́ — подойти́ к столу́;
спячы́ піро́г к свя́ту — спечь пиро́г к пра́зднику;
прыгатава́ць заку́ску к абе́ду — подгото́вить заку́ску к обе́ду;
паспе́ць к цягніку́ — успе́ть к по́езду;
прытулі́ся ка мне — прижми́сь ко мне
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
вплотну́ю нареч.
1. шчы́льна, шчы́тна, ушчыльну́ю, усуты́ч; (с сущ. м. и ср.) да са́мага, (с сущ. ж.) да са́май, ве́льмі блі́зка;
парохо́д подошёл вплотну́ю к при́стани парахо́д падышо́ў да са́май пры́стані;
2. перен. (непосредственно) непасрэ́дна; (всерьёз) усур’ёз; (как следует) як ма́е быць; (по-настоящему) па-сапра́ўднаму;
подойти́ к вопро́су вплотну́ю падысці́ да пыта́ння непасрэ́дна;
на́до приня́ться за рабо́ту вплотну́ю трэ́ба ўзя́цца за рабо́ту як ма́е быць (па-сапра́ўднаму).
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)