невозмути́мость
невозмути́мость хара́ктера спако́йнасць хара́ктару;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
невозмути́мость
невозмути́мость хара́ктера спако́йнасць хара́ктару;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
адгу́квацца
1. (
2. (звучать в ответ на звук, сотрясение) отзыва́ться, отдава́ться;
3.
1-3
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
отстре́ливаться
1. (
2. (объединяться, открепляться в результате действия специального устройства на космическом корабле) адстрэ́львацца;
3.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
адпавяда́ць (чаму)
1. соотве́тствовать;
2. (быть в согласии с чем-л.) согласова́ться с (чем);
3. (быть в соответствии, в связи с чем-л.) соотве́тствовать;
○ арыгіна́лу ~да́е — с по́длинным ве́рно
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
Non male respondit, male enim prior ille rogaverat
Не ён дрэнна адказаў, а яго папярэдне дрэнна запыталі.
Не он плохо ответил, а его прежде плохо спросили.
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)
Plus potest negare asinus, quam probare philosophus
Дурань можа больш запярэчыць, чым разумны даказаць.
Глупый может больше возразить, чем умный доказать.
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)
вопро́с
национа́льный вопро́с нацыяна́льнае пыта́нне;
поста́вить вопро́с на обсужде́ние паста́віць пыта́нне на абмеркава́нне;
оста́вить вопро́с откры́тым пакі́нуць пыта́нне адкры́тым;
вопро́сы филосо́фии пыта́нні філасо́фіі;
задава́ть, зада́ть вопро́с задава́ць, зада́ць пыта́нне;
литерату́ра по э́тому вопро́су літарату́ра па гэтым пытанні;
◊
вопро́с че́сти пыта́нне (спра́ва) чэ́сці (го́нару);
вопро́с вре́мени пыта́нне ча́су;
под (больши́м) вопро́сом (быть, остава́ться, находи́ться) пад вялікі́м сумне́ннем (быць, застава́цца, знахо́дзіцца);
поднима́ть, подня́ть вопро́с узніма́ць, узня́ць пыта́нне;
ста́вить под вопро́с (что) ста́віць пад пыта́нне (што);
что за вопро́с! зразуме́лая рэч!;
э́то совсе́м друго́й вопро́с гэ́та зусі́м і́ншая спра́ва (і́ншае пыта́нне);
вопро́с жи́зни и сме́рти пыта́нне жыцця́ і сме́рці;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
голова́
◊
забра́ть в го́лову убі́ць (набра́ць) у галаву́;
ско́лько голо́в, сто́лько умо́в
голова́ идёт кру́гом галава́ кру́ціцца, галава́ ідзе́ кру́гам;
пове́сить го́лову зве́сіць (апусці́ць) галаву́;
быть голово́й вы́ше быць на галаву́ вышэ́й;
го́лову дать на отсече́ние галаву́ даць на адсячэ́нне;
закружи́лось в голове́ закруці́лася галава́;
вскружи́ть го́лову закруці́ць галаву́;
как снег на́ голову як снег на галаву́;
с больно́й головы́ на здоро́вую з хво́рай галавы́ на здаро́вую;
в пе́рвую го́лову у пе́ршую чаргу́;
быть о двух голова́х не шкадава́ць галавы́;
вы́дать с голово́й вы́даць з галаво́й;
сломя́ го́лову, очертя́ го́лову на злом галавы́ (ка́рку); (стремглав) стрымгало́ў;
лома́ть го́лову (над чем-л.) лама́ць галаву́ (над чым-небудзь);
уйти́ с голово́й во что́-л. ца́лкам адда́цца чаму́-не́будзь;
без головы́ без галавы́;
в голова́х (в изголо́вье) у галава́х;
вы́бросить из головы́ вы́кінуць з галавы́;
заплати́ть голово́й заплаці́ць галаво́й;
на голове́ ходи́ть на галаве́ хадзі́ць;
намы́лить го́лову (кому) намы́ліць галаву́ (каму);
на све́жую го́лову (делать что) на све́жую галаву́ (рабіць што);
на свою́ го́лову на сваю́ галаву́;
не выходи́ть из головы не выхо́дзіць з галавы́;
сам себе́ голова́ сам сабе́ галава́;
с головы́ (с каждого) з галавы́;
с головы до ног, с ног до головы́, с (от) головы́ до пят з галавы́ да ног, з ног да галавы́, з (ад) галавы́ да пят;
сложи́ть го́лову злажы́ць галаву́;
ударя́ть (уда́рить) в го́лову дава́ць (даць) у галаву́;
че́рез го́лову чью (кого) це́раз галаву́ чыю (каго);
мяки́нная голова́ мякі́на ў галаве́.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
галава́
1.
2.
3.
○ мёртвая г. —
◊ у ~вах — в голова́х, в изголо́вье;
злама́ць (скруці́ць) сабе́ ~ву́ — слома́ть (сверну́ть) себе́ ше́ю;
на сваю́ ~ву́ — на свою́ го́лову;
аве́чая г. — бара́нья башка́;
г. яло́вая — голова́ ело́вая;
бе́дная г. — бе́дная голова́;
гара́чая г. — горя́чая голова́;
дзіра́вая г. — дыря́вая голова́;
дубо́вая г. — дубо́вая голова́;
залата́я г. — золота́я голова́;
све́тлая г. — све́тлая голова́;
г. — два ву́хі — садо́вая голова́;
вы́біць дур з ~вы́ — вы́бить дурь из головы́;
г. ідзе́ кру́гам — голова́ идёт кру́гом;
як снег на ~ву́ — как снег на го́лову;
ве́цер у ~ве́ — ве́тер в голове́;
з ~во́й — с голово́й; башкови́тый;
хоць кол на ~ве́ чашы́ — хоть кол на голове́ теши́;
як на маю́ дурну́ю ~ву́ (мой дурны́ ро́зум) — по мое́му сла́бому разуме́нию;
ле́зці ў ~ву́ — лезть в го́лову;
не знасі́ць ~вы́ — (каму) не сноси́ть головы́ (кому);
падня́ць (узня́ць) ~ву́ — подня́ть го́лову;
вы́йсці (вы́лецець, вы́скачыць) з ~вы́ — вы́йти (вы́лететь, вы́скочить) из головы́;
у вір ~во́ю — в о́мут голово́й;
стая́ць над ~во́ю — стоя́ть над голово́й;
вы́даць (сябе́) з ~во́й — вы́дать (себя́) с голово́й;
зве́сіць (апусці́ць) ~ву́ — пове́сить (опусти́ть) го́лову;
трыма́ць ~ву́ высо́ка — держа́ть го́лову высоко́;
се́сці на ~ву́ — сесть на го́лову;
даць ~ву́ на адсячэ́нне — дать го́лову на отсече́ние;
г. кру́жыцца (кру́ціцца) — голова́ кру́жи́ться;
у ~ве́ закружы́лася (закруці́лася) — в голове́ закружи́лось;
закруці́ць ~ву́ — вскружи́ть го́лову;
валі́ць з хво́рай ~вы́ на здаро́вую — вали́ть с больно́й головы́ на здоро́вую;
хадзі́ць на ~ве́ — ходи́ть на голове́;
рызыку́ючы ~во́й — риску́я жи́знью;
варушы́ць ~во́ю — шевели́ть мозга́ми;
няма́ дзе ~ву́ прытулі́ць — не́где (не́куда) го́лову приклони́ть;
во́лас з ~вы́ не ўпадзе́ — во́лос с головы́ не упадёт;
з ~вы́ да ног — с головы́ до ног;
з ног да ~вы́ — с ног до головы́;
удзяўбці́ (убі́ць) у ~ву́ — вдолби́ть (вбить, втемя́шить) в го́лову;
куры́ная г. — кури́ная голова́;
руча́цца ~во́й — руча́ться голово́й;
а яму́ (ёй, ім) не ў ~ве́ — а ему́ (ей, им) и го́ря ма́ло;
не гэ́та (у каго) у ~ве́ — не э́то (у кого) на уме́;
а мне гэ́та не ў ~ве́ — а я э́то из ви́да упусти́л; а мне невдомёк;
не мець клёку ў ~ве́ — без царя́ в голове́;
тлумі́ць (маро́чыць) ~ву́ — моро́чить го́лову;
дайсці́ сваёй ~во́ю — дойти́ свои́м умо́м;
клёпкі ў ~ве́ не хапа́е — клёпки в голове́ не хвата́ет;
няха́й твая́ (яго́) г. не балі́ць — э́то не твоя́ (не его́) забо́та;
набра́ць (сабе́) у ~ву́ — вбить (себе́) в го́лову;
мякі́на ў ~ве́ — мяки́на в голове́, пуста́я башка́; голова́ трухо́й наби́та;
не з тваёй (ва́шай і г.д.) ~во́й — не с твои́м (ва́шим и т.д.) умо́м; не твоего́ (ва́шего и т.д.) ума́ де́ло;
злажы́ць ~ву́ — сложи́ть го́лову;
прыйсці́ ў ~ву́ — прийти́ в го́лову;
у ~ву́ не ле́зе — в го́лову не ле́зет;
схапі́цца за ~ву́ — схвати́ться за го́лову;
не то́ўпіцца ў ~ве́ — не вмеща́ется в голове́;
не схіля́ць ~вы́ — не склоня́ть головы́;
пастая́ць ~во́й — постоя́ть голово́й;
падста́віць ~ву́ — подста́вить го́лову;
акуну́цца з ~во́й — окуну́ться с голово́й;
бі́цца ~во́й аб сцяну́ — би́ться голово́й об сте́ну;
вы́кінуць ду́расць з ~вы́ — вы́бросить дурь из головы́;
адда́ць ~ву́ пад закла́д — отда́ть го́лову в закла́д;
адка́зваць ~во́й —
міністэ́рская г. — министе́рская голова́;
г. з плеч — голова́ с плеч;
~во́й налажы́ць — пропа́сть; поги́бнуть;
сту́кнула ў ~ву́ — сту́кнуло в го́лову;
зняць ~ву́ — снять го́лову;
засе́сці ў ~ву́ — засе́сть в го́лову;
адуры́ць (задуры́ць) ~ву́ — (каму) заморо́чить го́лову (кому);
згубі́ць ~ву́ — потеря́ть го́лову;
намы́ліць ~ву́ — (каму) намы́лить го́лову (кому);
на све́жую ~ву́ — на све́жую го́лову;
з ~вы́ не выхо́дзіць — из головы́ не выхо́дит;
на сваю́ ~ву́ — на свою́ го́лову;
мець ~ву́ на пляча́х — име́ть го́лову на плеча́х;
адкруці́ць ~ву́ — (каму) сверну́ть го́лову (кому);
забі́ць ~ву́ — (чым) заби́ть го́лову (чем);
уда́рыць у ~ву́ — уда́рить в го́лову;
це́раз ~ву́ — (чыю) че́рез го́лову (чью);
кроў кі́нулася ў ~ву́ — кровь бро́силась (уда́рила) в го́лову;
вы́кінуць з ~вы́ — вы́бросить из головы́;
за ба́цькавай ~во́й (жыць) — за роди́тельской спино́й (жить);
як абухо́м па ~ве́ — как о́бухо́м по голове́;
г. як рэ́шата — дыря́вая голова́;
г. (не) ва́рыць — голова́ (не) ва́рит;
паста́віць з ~вы́ на но́гі — поста́вить с головы́ на́ ноги;
схілі́ць ~ву́ — (перад кім, чым) склони́ть го́лову (перед кем, чем);
сам сабе́ г. — сам себе́ голова́;
каро́на з ~вы́ не зва́ліцца (не спадзе́) — коро́на с головы́ не упадёт;
кру́кам ~вы́ не даста́ць — не подступи́ться;
на скрут (злом) ~вы́ — сломя́ го́лову; очертя́ го́лову;
лама́ць ~ву́ — (над чым) лома́ть го́лову (над чем);
заплаці́ць ~во́й — заплати́ть голово́й;
адна́ г. до́бра, а дзве лепш —
і да булавы́ трэ́ба г. —
што г., то ро́зум —
за дурно́й ~во́й нага́м неспако́й —
ад чужо́га ша́лу г. кру́ціцца —
пакая́ннай галавы́ меч не сячэ́ —
што ў цвяро́зага ў ~ве́, то́е ў п’я́нага на языку́ —
г. з пакло́нам, язы́к з прыгаво́ркай —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)