ахво́та ж. (желание) охо́та;

у ~ту — в охо́тку, с удово́льствием;

сагна́ць ~ту — удово́льствоваться, пресы́титься;

падда́ць ~тывозбуди́ть жела́ние, подзадо́рить;

а. горш за няво́люпосл. охо́та пу́ще нево́ли

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

внуши́ть сов.

1. (вызвать) вы́клікаць; (возбудить) абудзі́ць; (вселить) усялі́ць, пасялі́ць, нада́ць; (навеять) наве́яць; (при помощи гипноза) унушы́ць;

2. навучы́ць; (уговорить) угавары́ць; (подговорить) намо́віць; (убедить) перакана́ць; см. внуша́ть.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

зарони́ть сов.

1. разг. (бросить) кі́нуць; (забросить) закі́нуць;

со́лнце зарони́ло лучи́ в ко́мнату со́нца кі́нула про́мні ў пако́й;

2. (вызвать, возбудить) пасе́яць, вы́клікаць, узбудзі́ць;

зарони́ть сомне́ние пасе́яць (вы́клікаць) сумне́нне;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

вы́зваць сов.

1. вы́звать;

в. у суд — вы́звать в суд;

в. ву́чня да до́шкі — вы́звать ученика́ к доске́;

2. (на соревнование и т.п.) вы́звать;

в. з ха́ты — вы́звать из до́ма;

3. вы́манить, вы́звать;

в. курэ́й з кура́тніка — вы́манить кур из куря́тника;

4. (способствовать появлению чего-л.) вы́звать, возбуди́ть; внуши́ть; (положить начало — ещё) породи́ть, зароди́ть, зарони́ть; посели́ть; (что-л. нежелательное — ещё) навле́чь;

в. ірво́ту — вы́звать рво́ту;

в. агі́ду — вы́звать (возбуди́ть, внуши́ть) отвраще́ние;

в. смех — вы́звать смех;

в. апеты́т — вы́звать (возбуди́ть) аппети́т;

в. варо́жасць памі́ж сябра́мі — вы́звать (породи́ть, посели́ть) вражду́ ме́жду друзья́ми;

в. сумне́нне — вы́звать (породи́ть, зароди́ть, зарони́ть) сомне́ние;

в. у кім-не́будзь расчарава́нне — вы́звать в ко́м-л. разочарова́ние;

в. падазрэ́нне — вы́звать (возбуди́ть, внуши́ть, породи́ть, зароди́ть, зарони́ть, навле́чь) подозре́ние;

5. причини́ть; вы́звать;

гэ́та не ~вала ця́жкасцей — это не вы́звало (не причини́ло) затрудне́ний

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

иск юр. іск, род. і́ску м.;

возбужда́ть, возбуди́ть иск про́тив (кого) узбуджа́ць, узбудзі́ць іск су́праць (каго);

предъявля́ть иск (кому) прад’яўля́ць іск (каму);

отказа́ть в иске адмо́віць у і́ску;

удовлетвори́ть иск задаво́ліць іск;

встре́чный иск сустрэ́чны іск.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

разбереди́ть сов.

1. (вызвать боль) разверадзі́ць, развярэ́дзіць, раздражні́ць, раз’я́трыць, расцвялі́ць;

разбереди́ть ра́ну разверадзі́ць (развярэ́дзіць, раздражні́ць, раз’я́трыць, расцвялі́ць) ра́ну;

2. перен. (растревожить, разволновать) растрыво́жыць, расхвалява́ць;

разбереди́ть ду́шу растрыво́жыць (расхвалява́ць) ду́шу;

3. перен. (возбудить, усилить) раздражні́ць;

разбереди́ть самолю́бие раздражні́ць самалю́бства;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ліслі́вы

1. (излишне услужливый) льсти́вый, уго́дливый; заи́скивающий; уми́льный; (рабски льстивый) подобостра́стный;

л. чалаве́к — льсти́вый (уго́дливый) челове́к;

~вая ўсме́шка — льсти́вая (уго́дливая, подобостра́стная) улы́бка;

2. (умеющий возбудить доверие льстивостью) вкра́дчивый;

л. го́лас — вкра́дчивый го́лос;

3. разг. ла́сковый;

~вае дзіця́ — ла́сковый ребёнок

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

сострада́ние ср. спачува́нне, -ння ср., спага́да, -ды ж., жаль, род. жа́лю м.;

возбуди́ть в ко́м-л. сострада́ние вы́клікаць у каго́е́будзь спачува́нне (жаль), абудзі́ць у кім-не́будзь жаль;

сде́лать что́-л. из сострада́ния зрабі́ць што-не́будзь з жа́лю (спачува́ючы);

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

жаль (род. жа́лю) м.

1. жа́лость ж.; сострада́ние ср.; сожале́ние ср.;

не ве́даць жа́лю — не знать жа́лости;

абудзі́ць ж.возбуди́ть жа́лость (сострада́ние);

вы́казаць ж. — вы́разить сожале́ние;

2. го́ресть ж.; печа́ль ж.;

3. скорбь ж.;

глыбо́кі ж. — глубо́кая скорбь;

на (вялі́кі) ж. — к (большо́му) сожале́нию;

які́ ж.! — кака́я жа́лость!

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

узня́ць сов.

1. в разн. знач. подня́ть; (уровень чего-л. — ещё) повы́сить; (непомерно увеличить — ещё) вздуть;

у. бэ́льку на бло́ках — подня́ть ба́лку на бло́ках;

у. флаг на караблі́ — подня́ть флаг на корабле́;

мех — як у. — мех — как подня́ть;

у. гаспада́рку — подня́ть хозя́йство;

у. цэ́ны — подня́ть (вздуть) це́ны;

у. цаліну́ — подня́ть целину́;

у. паўста́нне — подня́ть восста́ние;

у. настро́й — подня́ть настрое́ние;

у. крык — подня́ть крик;

у. узро́вень вады́ — подня́ть (повы́сить) у́ровень воды́;

у. прадукцы́йнасць пра́цы — подня́ть (повы́сить) производи́тельность труда́;

2. (восхвалить) вознести́, превознести́;

3. возвы́сить, вознести́;

4. (предложить для обсуждения) подня́ть, возбуди́ть;

у. пыта́нне — подня́ть (возбуди́ть) вопро́с;

у. го́лас — подня́ть го́лос;

у. галаву́ — подня́ть го́лову;

у. руку́ — (на каго) подня́ть ру́ку (на кого)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)