Actam rem agere

Рабіць зробленую справу.

Делать сделанное дело.

бел. На лёдзе хату будаваць. Бобу ў гаросе шукаць. Ваду ў ступе таўчы. 3 пяску вяроўку віць.

рус. Переливать из пустого в порожнее. Меледу меледить. Толочь воду в ступе. Толкать, что само катится.

фр. Verser du vide dans du creux (Переливать из пустого в порожнее). Piler de l’eau dans un mortier (Толочь воду в ступе).

англ. To mill the wind (Молоть ветер).

нем. Phrasen dreschen (Молотить фразы).

Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)

гра́дус м., в разн. знач. гра́дус;

ву́гал у 45 ~саўу́гол в 45 гра́дусов;

20 ~саў маро́зу — 20 гра́дусов моро́за;

мацу́нак 40 ~саў — кре́пость 40 гра́дусов;

пад ~сам — под гра́дусом;

апо́шні (аста́тні) г. — из рук вон пло́хо; после́дняя сте́пень; после́днее де́ло

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

заслу́га ж. заслу́га;

~гі пе́рад наву́кай — заслу́ги пе́ред нау́кой;

гэ́та не мая́ з.э́то не моя́ заслу́га;

па ~гах — по заслу́гам, за де́ло;

ста́віць сабе́ ў ~гу — ста́вить себе́ в заслу́гу;

па ~гах і запла́тапосл. по заслу́гам и пла́та

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

ко́нчыцца сов.

1. ко́нчиться, око́нчиться, зако́нчиться;

спекта́кль ~чыўся по́зна — спекта́кль ко́нчился (око́нчился, зако́нчился) по́здно;

2. (иссякнуть, израсходоваться) ко́нчиться;

бензі́н ~чыўся — бензи́н ко́нчился;

3. (завершиться) разреши́ться;

спра́ва ~чылася са́мым нечака́ным чы́намде́ло разреши́лось са́мым неожи́данным о́бразом;

4. умере́ть (в муках); ко́нчиться

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

Ne differas in crastinum

Не адкладай на заўтра.

Не откладывай на завтра.

бел. «Няхай» або «пачакай» ‒ Божа, не дай. Не адкладай на заўт­ра, што паспееш зрабіць сёння.

рус. Не откладывай на завтра того, что можно сделать сегодня. Одно «нынче» лучше двух «завтра». Отклад не идёт на лад. На отложенное дело снег падает. Кой день пришёл, тот до нас дошёл, а кой впереди, тот и береги/того и берегись. Откладывай безделье, но не откладывый дело. Что отложено, то потеряно. Не покидай в запас дела, а покидай в запас хлеба.

фр. Ne remets pas à demain les affaires (Не откладывай дела на завтра).

англ. Never put off till tomorrow what ycu can do today (He откладывай на завтра то, что можно сделать сегодня). Delays are dangerous (Отклад опасен). Procrastination is the thief of time (Промедление крадёт время). Delay anything and you c neglect it (Отложи что-то ‒ и забудешь).

нем. Das Heute soll dem Morgen nichts borgen (Сегодняшний день не должен ничего давать взаймы завтрашнему). Heute ist besser als zehn Morgen (Сегодняшний день лучше, чем десять завтрашних). Verschiebe nicht auf morgen, was du heute kannst besorgen (Не откладывай на завтра то, что можно сделать сегодня).

Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)

ми́лый

1. прил. мі́лы;

2. прил. (дорогой, любимый) лю́бы;

3. сущ. лю́бы, -бага м., мі́лы, -лага м.; (возлюбленный — ещё) каха́ны, -нага м.;

ми́лые браня́тся — то́лько те́шатся посл. хто каго́ лю́біць, той таго́ і чу́біць;

ми́лое де́ло до́брая спра́ва, любата́.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)

ва́жность

1. (значительность) ва́жнасць, -ці ж.;

э́то де́ло вели́кой ва́жности гэ́та спра́ва вялі́кай ва́жнасці;

2. (горделивость) ва́жнасць, -ці ж.; (солидность) пава́жнасць, -ці ж.;

говори́ть с ва́жностью гавары́ць з ва́жнасцю (з пава́жнасцю);

э́ка ва́жность така́я ва́жнасць;

велика́ ва́жность вялі́кая ва́жнасць;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)

немно́гое сущ. нямша́т што, род. няшма́т чаго́ ср.; ма́ла што, род. ма́ла чаго́; нямно́гае, род. нямно́гага ср.;

за немно́гим остано́вка разг. за малы́м затры́мка;

немно́гого не хвата́ет ма́ла чаго́ не хапа́е;

за немно́гим де́ло ста́ло за малы́м спра́ва ста́ла.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)

спра́ваII ж.

1. (дело, работа) обл. спра́ва, -вы ж.;

2. (снаряжение) обл. начы́нне, -ння ср.;

3. (управа) уст., прост. упра́ва, -вы ж., ра́да, -ды ж.;

нет спра́вы с ним не́льга яму́ даць ра́ды, нія́к не спра́віцца з ім.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)

і́ншы (і́ншая, і́ншае; мн. і́ншыя) мест.

1. опред. ино́й;

гэ́та ўжо ры́сы і́ншага жыцця́э́то уже́ черты́ ино́й жи́зни;

2. неопр. (нек-рый) ино́й; друго́й; оди́н;

і́ншаму чалаве́ку го́рача, а і́ншаму хо́ладна — ино́му (одному́) челове́ку жа́рко, а ино́му (друго́му) хо́лодно;

3. в знач. сущ. ино́й, друго́й; про́чий;

той ці і. — тот или ино́й (друго́й);

зусі́м і́ншае — совсе́м ино́е (друго́е);

глядзе́ць і́ншымі вача́мі — смотре́ть други́ми глаза́ми;

апрача́ ўсяго́ і́ншага — поми́мо всего́ про́чего;

не што і́ншае, як... — не что ино́е, как...;

і́ншая спра́ва — друго́е де́ло; то ли де́ло;

між і́ншым — а) ме́жду про́чим; б) вскользь, мимохо́дом;

і. раз — ино́й раз, друго́й раз; иногда́, поро́й;

і. каленко́р — друго́й (ино́й) коленко́р;

той ці і. — тот или ино́й;

і́ншая рэч — друго́е де́ло;

настро́іцца на і. лад — настро́иться на друго́й лад;

нішто́ і́ншае — ничто́ ино́е (друго́е);

і́ншым ра́зам — в друго́й раз

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)