рабі́цца
1. (приходить в какое-л. состояние) де́латься, станови́ться; устана́вливаться;
2. (совершаться) де́латься, происходи́ть;
3.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
рабі́цца
1. (приходить в какое-л. состояние) де́латься, станови́ться; устана́вливаться;
2. (совершаться) де́латься, происходи́ть;
3.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
спадзява́цца
1. (иметь надежду) наде́яться;
2. (рассчитывать) наде́яться, полага́ться;
3. в форме 1‑го лица ед. числа употребляется в качестве вводн. сл. наде́юсь;
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
уе́хаць
1. (внутрь чего-л.) въе́хать;
2. (опуститься во
3.
4. (осесть) врасти́;
◊ у. па ву́шы — окуну́ться с голово́й;
што ўбіў, то ўе́хаў —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
урэ́заць
1.
2. вре́зать, вста́вить;
3.
4.
5.
6.
◊ у. шту́ку — отколо́ть но́мер; отмочи́ть шту́ку
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
це́шыцца
1. (кім, чым і без дап.) забавля́ться, развлека́ться; наслажда́ться, те́шиться;
2. (з каго, чаго) ра́доваться (глядя на кого,
3. (чым) утеша́ться, те́шиться, успока́ивать себя́;
4. (выражать чувство любви друг к другу) милова́ться;
◊ чым бы дзіця́ ні це́шылася, абы́ не пла́кала —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
шум I,
◊ нарабі́ць шу́му — наде́лать шу́му, подня́ть шум;
і не ш. баравы́ — хоть бы
мно́га шу́му з нічо́га —
шум II,
1. пе́на
2. на́кипь
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
зуб
1. зуб,
моло́чный зуб мало́чны зуб;
глазно́й зуб во́чны зуб;
зуб му́дрости зуб му́драсці;
коренно́й зуб карэ́нны зуб;
2.
◊
вооружённый до зубо́в узбро́ены да зубо́ў;
вы́рвать из зубо́в вы́рваць з зубо́ў;
гляде́ть (смотре́ть) в зу́бы (кому) глядзе́ць у зу́бы (каму);
зуба́ми держа́ться (ухвати́ться) (за
зуб на зуб не попада́ет зуб на зуб не трапля́е;
зу́бы на по́лку (класть, положи́ть) зу́бы на палі́цу (кла́сці, палажы́ць);
зу́бы съесть (на чём) зу́бы з’е́сці (на чым);
име́ть зуб (на кого, против кого) мець зуб (на каго, супро́ць каго);
лома́ть (на чём) зу́бы лама́ць (на чым) зу́бы;
навя́зло в зуба́х навя́зла ў зуба́х;
не по зуба́м не па зуба́х;
ни в зуб ні ў зуб;
пока́зывать (показа́ть) зу́бы пака́зваць (паказа́ць) зу́бы;
сквозь зу́бы праз зу́бы;
сти́снув зу́бы сця́ўшы зу́бы;
точи́ть зу́бы (зуб) (на кого,
зу́бы загова́ривать зу́бы загаво́рваць.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
попа́сть
1. (куда-л.) тра́піць; папа́сці;
попа́сть на доро́гу тра́піць (папа́сці) на даро́гу;
домо́й мы попа́ли по́здно ве́чером дамо́ў мы тра́пілі (папа́лі) по́зна ўве́чары;
он дово́лен,
2. (в кого, во
стрело́к попа́л в мише́нь страло́к папа́ў (тра́піў, пацэ́ліў) у мішэ́нь;
пу́ля попа́ла мне в но́гу ку́ля папа́ла (тра́піла) мне ў нагу́;
он попа́л ного́й в грязь ён папа́ў (тра́піў) наго́й у гразь;
в се́ти попа́ло мно́го ры́бы у се́тку папа́ла мно́га ры́бы;
3.
ему́ попа́ло от роди́телей яму́ папа́ла (уляце́ла) ад бацько́ў;
◊
попа́сть в беду́ тра́піць (папа́сці) у бяду́;
попа́сть в неприя́тное положе́ние тра́піць у непрые́мнае стано́вішча;
попа́сть па́льцем в не́бо тра́піць (папа́сці, пацэ́ліць) па́льцам у не́ба;
попа́сть в са́мую то́чку тра́піць (папа́сці, пацэ́ліць) у са́мую кро́пку;
попа́сть впроса́к тра́піць у няёмкае стано́вішча, укляпа́цца, ашука́цца;
попа́сть по́д руку папа́сці (тра́піць) пад руку́;
ему́ попадёт! яму́ пападзе́ (уляці́ць);
как попа́ло як папа́ла;
где попа́ло дзе папа́ла;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
злоI
1. зло́,
наде́лать мно́го зла нарабі́ць шмат зла;
умышля́ть зло
употребля́ть во зло
2. (досада, злость) злосць,
◊
зло берёт злосць бярэ́;
со зла са зло́сці;
как на зло як на злосць, як на лі́ха;
зла не помнить (на ком) не злава́ць (на каго);
из двух зол выбира́ть ме́ньшее з двух ліх (бед) выбіра́ць ме́ншае (ме́ншую).
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
дёргать
1. (за
дёргать за рука́в ту́заць (то́ргаць) за рука́ў;
дёргать кого́-л. за язы́к
2. (выдёргивать) рваць, вырыва́ць; (перья, сено, шерсть) ску́бці;
дёргать гво́зди рваць (вырыва́ць) цвікі́;
3.
4.
у меня́ дёргает па́лец у мяне́ то́ргае па́лец;
5. (носом) шмо́ргаць;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)