клапаці́цца несов.
1. забо́титься, пе́чься;
к. аб спра́ве — забо́титься (пе́чься) о де́ле;
2. хлопота́ть;
к. каля́ ста́йні — хлопота́ть о́коло коню́шни;
3. (аб чым) пресле́довать (что);
к. аб сваі́х інтарэ́сах — пресле́довать свои́ интере́сы;
4. (испытывать тревогу, беспокойство) беспоко́иться;
ты пра яго́ не клапаці́ся — ты о нём не беспоко́йся
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
падско́чыць сов.
1. подскочи́ть, подпры́гнуть;
2. (быстро приблизиться) подскочи́ть, подбежа́ть;
3. перен., разг. (резко подняться) подскочи́ть;
тэмперату́ра ў хво́рага ~чыла — температу́ра у больно́го подскочи́ла;
цэ́ны ~чылі — це́ны подскочи́ли;
4. разг. подойти́, подоспе́ть;
до́бра, што хло́пцы якра́з ~чылі і дапамаглі́ — хорошо́, что ребя́та как раз подоспе́ли и помогли́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
паскру́чваць сов. (о многом)
1. (изготовить кручением) свить, скрути́ть;
2. (скатать трубкой) ската́ть, сверну́ть; скрути́ть;
3. (сматывая, навить на что-л.) смота́ть;
4. (вертя, испортить) сверну́ть, сверте́ть, свинти́ть;
5. (связать) скрути́ть;
6. безл. (свести судорогами) скорёжить, ско́рчить;
7. (удалив сердцевину, изготовить) сде́лать;
п. свісткі́ — сде́лать свистки́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
патрыма́ць сов., в разн. знач. подержа́ть;
п. на рука́х хло́пчыка — подержа́ть на рука́х ма́льчика;
п. кні́гу — подержа́ть кни́гу;
п. акно́ адчы́неным — подержа́ть окно́ откры́тым;
п. ко́ней — подержа́ть лошаде́й;
п. пту́шку ў кле́тцы — подержа́ть пти́чку в кле́тке;
п. у па́мяці што-не́будзь — подержа́ть в па́мяти что́-л.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пхнуць сов., однокр.
1. толкну́ть, пихну́ть;
п. ка́мень з гары́ — толкну́ть (пихну́ть) ка́мень с горы́;
п. ло́кцем у бок — толкну́ть (пихну́ть) ло́ктем в бок;
2. (вложить что-л. внутрь чего-л.) су́нуть, засу́нуть, запихну́ть;
куды́ ты пхнуў гэ́ту кні́гу? — куда́ ты запихну́л (су́нул, засу́нул) э́ту кни́гу?
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
узысці́ сов.
1. (на что-л. высокое) взойти́, подня́ться;
у. на трыбу́ну — взойти́ (подня́ться) на трибу́ну;
2. ступи́ть, взойти́;
у. на кла́дку — ступи́ть (взойти́) на кла́дку;
3. (о небесных светилах) взойти́;
4. (о растениях) прорасти́, проклю́нуть, взойти́;
5. (зайти) войти́;
у. на дво́р — войти́ во двор
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
умо́ўны в разн. знач. усло́вный;
у. знак — усло́вный знак;
у. прыгаво́р — усло́вный пригово́р;
усё, што вы гаво́рыце, ве́льмі ўмо́ўнае — всё, что вы говори́те, о́чень усло́вно;
~ная дэкара́цыя — усло́вная декора́ция;
~нае па́ліва — усло́вное то́пливо;
○ у. рэфле́кс — усло́вный рефле́кс;
у. злу́чнік — грам. усло́вный сою́з;
у. лад — грам. сослага́тельное наклоне́ние
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
уры́цца сов.
1. (рылом — о животных) вры́ться, зары́ться;
2. (спрятаться в вырытом углублении или в чём-л. сыпучем) зары́ться;
ён уры́ўся ў се́на і засну́ў — он зары́лся в се́но и засну́л;
3. (с силой врезаться во что-л.) зары́ться;
машы́на ўры́лася ў гразь — маши́на зары́лась в грязь
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
відно́ I
1. безл. в знач. сказ. светло́;
на дварэ́ ста́ла зусі́м в. — на дворе́ ста́ло совсе́м светло́;
2. безл. (можно видеть, понять) ви́дно;
з-за пы́лу даро́гі было́ не в. — из-за пы́ли не́ было ви́дно доро́ги;
3. (быть очевидным) ви́дно, заме́тно; я́вствовать;
было́ в., што чалаве́к перажы́ў не́шта ця́жкае — бы́ло ви́дно (заме́тно), что челове́к пе́режи́л что́-то тяжёлое;
з гэ́тага было́ в. — из э́того бы́ло ви́дно (заме́тно, я́вствовало)
відно́ II ср. рассве́т м., заря́ ж.;
мы нія́к не маглі́ дачака́цца відна́ — мы ника́к не могли́ дожда́ться рассве́та;
◊ ад відна́ да відна́ — от зари́ до зари́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
жа́тьсяI несов.
1. (тесниться) ці́снуцца;
2. (ёжиться) ку́рчыцца, сціска́цца;
3. (прижиматься, льнуть) тулі́цца, прыціска́цца, хіну́цца;
4. (мяться, стесняться) разг. му́ляцца;
жа́лся, не зна́я, что отве́тить му́ляўся, не ве́даючы, што адказа́ць;
5. перен. (скупиться) разг. скупі́цца, ці́снуцца, гну́цца;
жмётся, то́чно скря́га ці́снецца (гне́цца), як скна́ра;
6. страд. ці́снуцца, ці́скацца; см. жатьI.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)